кирпаті карпати в затишній хаті подушки із вати стільці кострубаті і сміх бородати й ніякої знаті у ліжку лежати курити в кімнаті без жодної трати цигарки гіркуваті 15/6/17
The Stonewall Inn

Product Placement

if i look back, i am lost
untitled
NASA
YOU ARE THE REASON
Cosimo Galluzzi
Color Me Curious
Claire Keane
todays bird

❣ Chile in a Photography ❣
𓃗
Keni

gracie abrams

Game Changer & Make Some Noise
Monterey Bay Aquarium
The Bowery Presents
hello vonnie
Sade Olutola
cherry valley forever
seen from France

seen from Türkiye

seen from Argentina
seen from Ukraine

seen from Spain
seen from Brazil

seen from T1

seen from Kazakhstan

seen from South Africa

seen from United States
seen from Australia
seen from United States

seen from Malaysia
seen from Canada

seen from Ecuador
seen from United States
seen from Thailand
seen from Türkiye
seen from United States

seen from United States
@helenholmesworld666-blog
кирпаті карпати в затишній хаті подушки із вати стільці кострубаті і сміх бородати й ніякої знаті у ліжку лежати курити в кімнаті без жодної трати цигарки гіркуваті 15/6/17
розмір мого кохання до тебе - 10 пляшок вина 15 пачок срібного вінстон 1 проститутка - негарна, сумна 3 футболки з секонду і 3 збірки віршів 5 пісень андеграунду і йобом глінтвейнових прянощів розмір мого кохання до тебе - 3 по 365 одне занурення до самого неба 8 причасть і 8 цілунків розп’ять 15 пачок срібного вінстон і 10 пляшок вина розмір мого кохання до тебе одна нескінченна війна 14/6/17
стомлені очі м'ятні футболки міцні стискання відверті голки шовкові краватки дзвінки тій самій церковні облатки на колінах у ванній дзиґар в десятій сусідам-сором він-надзвичайний! хором хором тоді електричка в джинсовці з зірками повз брудні вікна з цитриновими полями 7/6/17
тій дівчині, що кохає вовка
Алісо, чуєш, Алісо? чому в твоїх очах всесвіт? хто створив його, Алісо? хто вселив в тебе цього демона смерті?
Алісо, ти зовсім не та, що з країни чудес.
я бачу як рай і пекло релігії і секти музика та галас секс та любов ненависть та гармонія знайшли в тобі прихисток
Алісо, ти зовсім не та, що з країни чудес.
Алісо, чому б’ється твоє серце? Можливо, за тобою женеться зграя вовків? чи ви вже втомилися ловити одна одного за краї свідомості і просто живете разом? одна одним один в одній одна в одному
Алісо, ти зовсім не та, що з країни чудес.
я бачу в твоїх очах смерть інфантильну життєдайну смерть якій хочеться віддатися до решти
Алісо, ти більше нікого не пустиш в своє пекло
бо ти зовсім не та, що з країни чудес.
7.6.16
S e x в перетинах світу цього в укореннях й коренях у крапках над "і" латинським й трикрапках опісля "всіх благ" в порадах сублімувати і книгах про тантрику буд невміння трансцендентувати замінить літеро-блуд в томУ декадансі між вами у хіті його і твоїй він /з/будить тіло словами а ти вже завершуй як вмій і сходиться все на одному І хочеться лиш одного розчинити бажання у ньому скуштувати секретів його зім'яти усі простирадла роздерти усі сорочки щоби сусідська падла від криків била по батареї вночі І міцно втискатися в тіло в клітини шпарини нього ось зараз ось тут і невміло і все вже твоє і нічого мого.
{k} у нас із тобою відсутня підпорядкованність у нас із тобою немає координації все, що між нами - приклад контрадипторності сполучення наші транспортні - очевидні негації всі твої порухи - моїх дій сугестія все, що між нами - це предикат твоя онтологія виключає перцепцію вона ж - відвертий фальсифікат моя перевага - кінцева остенція все, що між нами - абстрактний конкрет наша з тобою перманентна тенденція не корелюється з поняттям "тет-а-тет" у нас із тобою - потреба у судженнях всьому що між нами - замалий семантизм я причащаюся в твоїх збудженнях ти - мій власний супрематизм. 18/4/17
Сьогодні ніч сповніла В неі у лоні сузір'я В мене у лоні хіть Зануритись в тебе і цілувати в тім'я В мене у лоні фантоми Тебе і твоїх занурень Не здатна втопити іх В вині з усіх винокурень І ніч сьогодні сповніла А день протягає потяг Не те, щоб стриміла до тебе Та схоже на вжитий наркотик І чорт з ти ми всіми віршами Цигарками перемовами Карафками недобитими І хербатою недопитою З усім твоім холодом й ніжністю З моєю паскудною різкістю З усім нашими полум'ям й твердістю Нездатністю і можливістю Забутою першовартісю Й бажаною другорядністю З усім оцим мотлохом й правилом Розкладом і повинністю Здається я схожу з розуму І втрачаю конекти з дійсністю
Його немає у долонях- тебе немає у мені Мені нагадує про теье марш кровІ у скронях Про твОє знаю-біль в спині Ммм, ще забула-ці світлини... Що з об'єктивів моїх снів Натомість Львову - маю ж звичні Там ти і я І крик і біль І кров і пристрасть І цілунки Про них найліпше, зазвичай "Хоч зрідка згадуй обладунки- І серця свого не стискай" Кажу собі щоранку й знову Переглядаю своі сни Там ти і я Ведемо мову Все за відмову без вини "Продовжуй все як ти я мала"- Тримаю я свій палімпсест І дні впродовж Ночей чекаю Зійтись з поривами навхрест Все, досить Все безумовно по зіркам Так, тим що бУли у веснянОму Львові Так, тим що сяяли не нам
/Я писал бы тебе
о Ницше и Керуаке, и о том, что забыл наушники в гардеробе, о Есенине, Лорке, Рыжем и Пастернаке, о Любви
и Боге.
Я писал бы тебе
как ветер качает ивы, как Июль надоел — сожгите его, развейте! Как живут города в провинции — перспективы равнозначны смерти.
Я писал бы тебе
о том, что Любовь и Лето целиком состоят из пластика и картона; и о том, что порезав пальцы деталью Лего
лечишь одеколоном.
Я писал бы тебе
о том, что пусты резервы, что зелёнка и спирт лишь маскируют раны. И о том, как Любовь вскрывают ножом консервным —
и исправляют шею кардиограммы.
Я писал бы тебе
о Марсе, об Атлантиде. И как ноги обвил зелёный противный ил. И о том, как тебя, конечно же, ненавидел, если бы не любил./
Я люблю кольорових менів що жадають мене й в мені І не носять чужих карденів та дають поносити сорочки своі Я люблю кольорових менів що цілують на сходах крізь мости і міста Що ніколи в печалі і завжди в пригодах і мова іх пристрасна і проста Я люблю кольорових менів вони пишуть своі номери телефонів мені на руках Я вкладаю в їх книги квітів і кленів Аби згодом Можливо це довело їх усіх до мурах Я люблю кольорових менів вони теж часом люблять мене Часом клАдуть до свОіх кишенів і носять під серцем. Доки прихід не мине. 7/1/17
А. Грицай "Бородатые дети. Мой апокалипсис"
Спершу, постійно хотілося вигукувати клішоване та замацане «Не вірю!» і вставляти ремарки про те, як правильно вставляти, але, згодом, все далі занурюючись у світ blowjob’ів і come shot’ів , стала зрозумілою вся обширність цього пласту культури і різноманітність його напрямків і течій.