Saint Sebastian (in Latin: Sebastianus; c. AD 256 – 288) was an early Christian saint and martyr.
One of the most common images in art. A symbol of devotion, as well as a protector against the plague.
According to traditional belief, he was killed during the Roman emperor Diocletian's persecution of Christians. He was initially tied to a post or tree and shot with arrows, though this did not kill him. He was, according to tradition, rescued and healed by Saint Irene of Rome, which became a popular subject in 17th-century painting. In all versions of the story, shortly after his recovery he went to Diocletian to warn him about his sins, and as a result was clubbed to death.[1][2] He is venerated in the Roman Catholic Church and the Orthodox Church.
The oldest record of the details of Sebastian's martyrdom is a sermon on Psalm 118 by 4th-century bishop Ambrose of Milan (Saint Ambrose). In his sermon, Ambrose stated that Sebastian came from Milan and that he was already venerated there at that time. Saint Sebastian is a popular male saint, especially today among athletes.[3][4] In medieval times, he was regarded as a saint with a special ability to intercede to protect from plague, and devotion to him greatly increased when plague was active.
Wikipedia
Святий Севастіан/Себастьян (латинською мовою: Sebastianus; бл. 256-228 н.е.) був ранньохристиянським святим і мучеником.
Один з найбільш поширеніших образів в мистецтві. Символ відданості, а також захисник від чуми.
Святий мученик Севастіан народився в місті Нарбоні (Галлія), а освіту отримав в Медіолані. При імператорах-співправителях Діоклетіані і Максиміані (284–305) він займав посаду начальника придворної варти. Святий Севастіан користувався авторитетом і любов'ю у воїнів і придворних, бо був людиною хороброю, сповненою мудрості, правдивим в словах, справедливим в суді, розсудливим в пораді, вірним на службі і у всіх завданнях.
Будучи сам таємним християнином, святий багато допомагав братам по вірі.
В кінці зазнав мученицької смерті. Його допитував особисто імператор Діоклетіан і, переконавшись в незворушності святого мученика, наказав відвести його за місто, прив'язати до дерева і розстріляти з луків. Жінка чиновника Кастула, Ірина, прийшла вночі, щоби поховати святого Севастіана, але знайшла його живим і принесла у свій дім. Святий Севастіан згодом вилікувався від ран. Християни умовляли його покинути Рим, але він відмовився. Підійшовши до язичницького храму, святий побачив імператорів, що йшли туди, і публічно звинуватив їх в безчесті. Діоклетіан наказав відвести святого мученика на іподром і стратити. Святого Севастіана вбили, а тіло його кинули у Клоаку Максима — стічну канаву у Тібр. Святий мученик уві сні явився християнці Лукині і повелів їй взяти тіло і поховати в катакомбах. Благочестива християнка з честю поховала тіло святого. Над його могилою споруджена церква Сан Себастьяно фуорі ле Мура.
yousharknotpass
kianamaiart
titsay