Я так любила тебе, моє волосся струменіло під током моєї любові. Взимку іній покривав душу, коли ти виходив у туман і було чути лише як ти шукаєш своє авто, щоб завести його і з запізненням приїхати на роботу.
Губи покриті вишнею, вишневі, тендітні губи. На шиї хомут, зшитий білими нитками. Батьки казали - не вийде, хоча стоп - нічго вони не встигли сказати.
А потім була зима знову і таких зим аж чотири повтори. Сьогодні зима закривається, бо ці шати - мої весільні.











