Найбільші кредити в історії
У нашому поданні кредит-гроші, які банк видає людині або організації. Але країни і фінансові установи теж дають один одному в борг. У статті ми зібрали приклади найбільших міжнародних позик в історії. Це не маленький кредит онлайн на карту без відмови в Україні ....
Купівля Сполученими штатами Америки Луїзіани Коли Луїзіана була колонією Іспанії, громадяни США могли вести експортну торгівлю через Новий Орлеан, мали право на навігацію по всій річці Міссісіпі. Вони використовували територію як перевалочний пункт при перевезенні важливих продуктів між західними і східними штатами. Однак у 1798 році договір розірвали. Пізніше Луїзіану передали під контроль Франції.
Американці вирушили в Париж для переговорів про покупку східної частини Луїзіани – саме вона потрібна була для торгівлі. Однак Наполеон дав добро на продаж всієї території. Спочатку США були готові заплатити за територію Нового Орлеана 10 млн доларів. Французи заявили, що можуть продати всю Луїзіану за 15 млн доларів. 2 травня 1803 року договір був підписаний. Куплена американцями територія в два рази перевершувала тодішній розмір США.
Для оплати Луїзіани Штати використовували облігації. Тому угоду вважають облігаційним кредитом. Оскільки Франція не хотіла купувати або обмінювати американські облігації, американські дипломати підказали вихід, який влаштував усіх. Облігації вдалося обміняти на готівку через два банки-банкірський будинок Барінга в Лондоні і банк Хоупа в Амстердамі.
У банку Барінга облігації зберігалися аж до банкрутства в 1995 році. Зараз їх доля невідома.
Урядові позики Великобританії та Франції До середини 50-х років минулого століття США були монопольним кредитором за міжурядовими позиками. Тільки з 1946 по 1950 роки країна видала кредитів на 30,4 млрд доларів. 2/3 з них припали на країни Західної Європи.
Найбільшим вважається позика 3750 млн доларів. Цю суму взяла в кредит Великобританія.
Країна повинна була розрахуватися за 50 років. Ставка склала 2% річних. Видача позики супроводжувалася вимогами. Великобританія повинна була скасувати валютні обмеження та інші перешкоди, щоб американський капітал вільніше проникав в стерлінгову зону.
У травні 1946 р.США дали 650 млн доларів у кредит Франції терміном на 35 років. За договором половину наданої суми держава повинна була пустити на оплату американських військових матеріалів, що залишилися після війни у Франції.
Кредит Росії від МВФ Один з найбільших в історії кредитів надали нашій країні. Це було в березні 1996 року. Позику видав Міжнародний валютний фонд. Росія отримала 10,1 млрд доларів через механізм розширеного фінансування. Гроші потрібно було використовувати протягом трьох років. Перший рік кошти перераховували щомісячними траншами, далі-раз на квартал.
Звичайно, не обійшлося без умов. Росія повинна була скоротити дефіцит державної скарбниці до 2% ВВП до 1998 року і знизити інфляцію до 6,9% на рік. Крім того, знизилися мита на імпорт, зняли обмеження на ввезення алкоголю, ліквідувалися експортні мита на газ і нафту.
З усієї суми кредиту Росія використала лише 5,8 млрд доларів. Ці гроші дозволили досягти в 1996 р угоди з державами-кредиторами в рамках Паризького і Лондонського клубів. Країни домовилися про дострокове реструктурування зовнішнього боргу колишнього СРСР.
Зазначимо, що Росія є членом МВФ з 1992 року. За цей час вона отримала позики на суму понад 22 млрд доларів.
Кредит для ВТБ Банки теж беруть кредити, в тому числі міжнародні. У 2011 році банк ВТБ залучив рекордний трирічний синдикований кредит – 3,13 млрд доларів під річну ставку LIBOR плюс 130 базисних пунктів. Особливість синдикованого позики в тому, що одному позичальникові кредит видають відразу кілька кредиторів. Кожен бере участь в угоді в певній частці. При цьому укладається лише одна кредитна угода. До ВТБ рекорд поставив Зовнішекономбанк, який залучив таким же чином 2,45 млрд доларів.
В угоді з ВТБ брали участь відразу 30 банків з 16 країн Північної Америки, Європи та Азії.
Серед них The Bank of Tokyo-Mitsubishi, BNP Paribas, Deutsche Bank, Goldman Sachs, Mizuho Corporate Bank, Morgan Stanley, The Royal Bank of Scotland та інші.
Залучені гроші банк направив на корпоративні цілі (в тому числі рефінансував наявну заборгованість по синдкредиту), а також на кредитування позичальників.
У банку підкреслили, що кредит став рекордним не тільки за обсягом, але і за ставкою.
Чим відрізняються міжнародні кредити Про особливості міжнародних кредитів розповів Сурен Айрапетян, керуючий партнер Rebridge Capital: "помилково вважати, що ці кредити в усьому схожі на маленьких побратимів. Величезні суми, порівнянні з ВВП країни, не під силу дати в кредит навіть найбільшому банку. Поодинці подужати не зможе жоден з існуючих гравців. Залежно від того, які організації і за якою схемою видають гроші, суперкредити діляться на три види. Перший-синдиковані кредити. Для видачі такої позики банки утворюють Консорціум. Якщо говорити простою мовою, то об'єднуються в групу, щоб стати сильніше. Зазвичай в консорціумі присутні банки різних країн. Так ризиків "команда" несе менше. Ще одна цікава особливість синдикованого кредиту-це його цікавість для фінансових організацій. Вірно говориться в анекдоті:»коли ти винен банку 100 доларів – це твої проблеми, а коли ти винен 100 мільйонів доларів – це проблеми банку". У реальному житті все саме так. Банки самі допомагають збирати документи і оформляти незліченну кількість паперів, які потрібні для того, щоб з'явилася можливість видати кредит. Суперзаємники в очах банків куди привабливіші, ніж звичайні.
Другий вид-оплата державними облігаціями. Цей вид угоди є кредитом лише частково. І застосовуємося тільки в тому випадку, якщо одна зі сторін – це держава. Державна облігація - це борговий цінний папір, власник якої має право в обумовлений термін отримати від випустила її особи заздалегідь обумовлену суму грошей або отримувати купони, залишаючи саму облігацію собі. Суть таких угод виглядає наступним чином: держава купує що-небудь, замість грошей заплативши облігаціями. Покупець отримає через деякий час обумовлену суму плюс відсотки.
Третій вид-кредити МВФ. Міжнародний валютний фонд являє собою щось на зразок величезного інтернаціонального кооперативу. Кожна країна при вступі сплачує грошовий внесок. Сукупність таких внесків становить "банк" МВФ. Рішення про те, кому і на які цілі надавати кредити, приймають 24 члени Виконавчої Ради: міністри, чиновники і політики тих країн, що входять в організацію. Один раз на рік влаштовують збори, під час якого приймається план дій на рік. Позикове фінансування МВФ отримують країни, що потрапили в біду. Деталі цих кредитів дуже індивідуальні. Ліміти, вимоги та інші дрібниці часто переглядаються».