My multilingual poetry blog

Welcome to my inner world and a bit of imagination of mine 🇪🇸🇬🇧🇷🇺🇹🇷🇺🇦

[novingbubble]

I’m back

I am really sorry that I’ve missed so much time not being here.  Buuut..I am planing to be here more and more with new emotions, colors and thoughts.  Will you be interested in long reads? Or just poetry. 

[novingbubble]

Лебідка

Закована у лещатах

З кривавим крилом лебідка

Вдається їй ще прощати

Попри прожиті біди

Прикута, безмовна, нерухома

Її радує лише білий лебідь

З його поглядом проходить кома

Не проходить лише безвихідь

Чи врятується бідна пташка?

Яка доля її спіткає?

Ще жевріють надії у бідолахи

Хоч і майбутнього не вбачає

[novingbubble]

bu hayat bir orman gibidir

derin ve tahmin edilemez

bu insanlar labirent gibidir

birbirinin hayatına geldiğinde

ne zaman gideceğini bilmiyorsun

bu aşk bir mucize gibi

büyülü hayatına geliyor

ama bu hayat daha da fazla mucize

çünkü Tanrı sana başka birini mutlu etmeni sağladı

[novingbubble]

Так хочеться чути як шепчеш на вушко мені

Так хочеться бачити очі твої не у сні

Обійми твої, котрі зцілюють як еліксир

Лише наодинці з тобою приходить мій внутрішній мир

Моє серце тріпоче, як листя те на вітру

З очей котяться сльози щоразу як кажу бай бай, і це тру

Відпускаючи руку твою я щоразу вмираю

Так люблю я тебе, навіть більшого не уявляю

[novingbubble]

Ты мое зеркало, мое отражение

Всегда тебя так мало, бурь извержение

Только с тобою полное души обнажение

Ты мое всё и чуть больше, всё в пепел, сожжение

Ты мое море, и немножко океан

Ты мое горе, пьянящий дурман

С тобой так хорошо, хоть в чувствах я профан

Не курю и не пью, а с тобой - наркоман

[novingbubble]

Мир такой, каким хотим увидеть его мы

Мир большой, но это относительно

Мы родные, хоть и чуточку знакомы

А с близкими порою поступаем непростительно

Сегодня тебе хорошо, хоть и гроза и ветер

А завтра в солнечном раю ты умираешь

Мы радуемся вместе, как малые дети

А друг без друга нас и не узнаешь

Нам чудно, счастливо, когда мы захотим

Не нужно упрекать кого то в этом

И в грустный день на облаке мечтаний улетим

Давай, начнем кричать от счастья Этим летом

[novingbubble]

Я принимала тебя как должное

Это был верный мой косяк

Отношений построение сложное

Чуть провтыкал и всё уже не так

Я не ценила всю твою заботу

А замечала лишь свои поступки

Ты проделал огромною работу

Чтобы я шла тебе на уступки

Мы такие разные, упертые, сложные

Всегда такие были, такими же будем

Но и наша любовь возможная

Ведь друг друга никогда не забудем

Мы требуем внимания постоянно

Просто это у нас по-разному

Я буду давать тебе его неустанно

Ведь забота, она - заразная

[novingbubble]

Більш ніж згадаєш ти

Більше ніж знати маєш

Все вже ти встиг знайти

Вже зовсім все про мене знаєш

Всі білі плями - кольорові

Забуті прикрощі повипливали

Невже це всі як я фартові

Де ж те везіння роздавали

Кусаєш, мучиш, зводиш з розуму

Але все ніби жартом робиться

Я залишилася твоєю Розою

Шипів побільшало лише, здається

[novingbubble]

Я - маленький мечтатель, как и все Гуляю по невысохшей росе Пытаюсь радоваться просто так Не нужно видеть выдуманный знак Я - маленький мечтатель, так хочу Когда желаю я смеясь поплачу Мгновения нас лечат, по щелчку Лишь нужно дернуть правильную ниточку Я - маленький мечтатель, и не зря Я родилась в начале ноября Наверное так звездочки сошлись Чтобы все-все мои мечты сбылись https://www.instagram.com/p/BxAdS3zBdXR/?utm_source=ig_tumblr_share&igshid=5d0qjry0suj8

[novingbubble]

You are like a flower for me

Looking at you - all I need

You are so wonderful one

With you all nightmares are gone

You are a flower for me

I am your slave, I'm your bee

Your scent is balm for my heart

Our pictures better than art

[novingbubble]

Затуманило очі мріями

Не бачу я свій подальший шлях 

Користуюся своїми віями 

Щоб забити у серці твоєму цвях

Розкриваю свої обійми

Аби притлумити страхи

Лише твої руки надійні

Лише від них біжать мурахи

[novingbubble]

Закралась мысль,  что это всё 

Конец всех прожитых начал 

Сейчас на сердце не тепло 

Ты слишком долго уж молчал

Я говорю,  дабы не слушать пустоту

Я не молчу, чтобы не видеть как угасло

Хотелось бы принять всю горечь ту

Которое прощение обеих не спасло

Не знаю будет счастье дальше или нет

Не знаю стоит ли искать другие двери

Увы, никто не даст такой ответ:

Ну почему же мы друг другу надоели? 

[novingbubble]

Здавалось би вже календар приніс весну

А я ніяк не можу вгледіти ту зміну

Білющий сніг завалює сосну

Нема калюж, трави, лиш бачу я птахів

Щебечуть бідні, вже не мають сил

Вони все відчувають значно глибше

Чекають доки дощик прибиватиме вже пил

Як сонце і тепло, то їм живеться ліпше

[novingbubble]

Зимовий дощ наводить сум

Це нелогічно тут, так недоречно

Так відчувається вселенський глум

Так страшно гірко й часом небезпечно

Мізки киплять від днів сурка

Я божеволію так непомітно

Чого ж це я неговірка?

Так тяжко залишатися привітною...

[novingbubble]

Говорить тяжело и больно

Мы близки так и незнакомы

Пишу тебе я безконтрольно

Твои объятия - мои фантомы

Вспоминаю, грущу и плачу

Для меня здесь пределов нет

Не могу, не умею иначе

Молчание - не мой ответ

Полюбил? Очарован? Спятил?

Ну тогда ты терпи и это

Недостатков никогда не хватит

Не возможно наложить на них вето

[novingbubble]

Now we are far. But tightly linked. By our hearts.

We see same stars. You daily wink. I write the arts.

Days are so short . Nights very long. Much time to cry.

Our place is airport. But we are strong. We are about to fly.

[novingbubble]

Я кохала

Я кохала тебе чомусь

Так тяжко взнати причину

Не хотілось віддати комусь

Цього ледь знайомого мужчину

Відчувала що ти лиш мій

Але як так не знаю досі

Склалось враз так багато мрій

Так багато ніхто не просить

Я кохала тебе чомусь

І чомусь кохаю досі

Так любові цієї боюсь

Вже й весілля майже на носі

Відчуваю що я твоя

І мені цього більш ніж досить

Я кохаю тебе, це я

Ти кохаєш - це щастя приносить