Стоси думок Хаос хайвей З тобою все ок чи не ок Ти сам собі made my day

titsay
let's talk about Bridgerton tea, my ask is open

祝日 / Permanent Vacation

No title available
macklin celebrini has autism

@theartofmadeline
ojovivo
Lint Roller? I Barely Know Her
Today's Document
No title available

Andulka
occasionally subtle
PUT YOUR BEARD IN MY MOUTH

JVL
almost home

tannertan36

No title available
d e v o n

Kiana Khansmith

shark vs the universe
seen from United States

seen from United Kingdom
seen from Iraq
seen from Croatia

seen from Türkiye

seen from T1

seen from Costa Rica
seen from Greece

seen from Netherlands
seen from United States
seen from United States
seen from United States
seen from Brazil
seen from Brazil

seen from United Kingdom
seen from United States

seen from United States
seen from United States
seen from United States
seen from United States
@roman-borenko
Стоси думок Хаос хайвей З тобою все ок чи не ок Ти сам собі made my day
Коли
Коли люди приходять в твоє життя, приготуйся, що вони підуть з нього. Просто будь готовим, що те, що працювало деякий час, потім відмовиться працювати. Бо обставини інші, може справжніші. Те, що працювало як забавка, не працюватиме по справжньому. Ви домовлялись про дружбу в пісочниці, а дорослі щойно подорослішали.
Цей 2019
Цей 2019, мабуть запам'ятаю. Стоси думок, кожні пару тижнів переїзд через кордон, валізи безвізу, автобуси, поїзди, літаки простиГретаПрошу, північ-південь, слідкувати як сонце сходить-заходить інакше, засинати в 11 вечора поки воно не зійшло, прокидатися о півначетверту вже там десь світанок. робота в центрі столиці чужої країни, але столиця ближча, ніж та рідна чомусь. Я не один, але глядачі 1+1 зробили своє.
все що не встигаю все ще не знаю як жити бейба як дихати бейбу
Насправді ж то партій і не буде в класичному розумінні. Бо людство тупіє. І ми в авангарді. Тому найпростіше вибрати вожака.
днями слухаю музику лагідну, аж вуха болять. обожнюю горіхи, фундук, мигдаль. вони дають можливість тримати свій розум на плаву. чергова спроба повернутись до програмування. бо менеджмент то така штука, що не дуже природня для нас, біологічних істот. розпилюватись на різні задачі чи то з таск-менеджерами чи то без них. ніби легко, але розум потребує чогось більшого. попри те, що йде заміна біологічної екосистеми на якийсь неймовірний глобальний капець, виникає час від часу зойк твоєї прадавньої сутності.
ще сповільнитись
ще сповільнитись коли тяжко на душі коли їй вже легше коли між вами поїзди ходять рідко
just love
вмовляти розмовляти поки не з’явиться любов любити знов не занехаяти те що прийшло як диво стиха на дно твого життя
її сонце сідає пізніш ніж твоє її ніч ясніша ніж світло тутейших ампер безвіз це насправді крутий замут щоб не забути своїх агрегатних станів тут і тепер
її ніч скоро ясніє світанком я все ж сплю однаково як в танку її слів зрідка сліз не вистачить на двох тому я пригортаю її у випадках всіх трьох онлайн офлайн і коли просто пам’ятаю що недосяжність буває навіть у любові
Щось тихо надворі Я бачу себе монітор не бачу зорі Вікно затемніло ми спохмеліли На півшляху до осяння
Щось тихо надворі Болі колять наголо невдах Замах на перемогу Мусить витерпіти паузу Невже так буде завжди?
атомами вмінь я ховаю свою багатозначність й давати здачу це шлях до мрій
Відновити втрачену впертість
Трохи тре поставити цілі для саморозвитку. Наприклад, доводити справа до завершення етапу. А то генерація ідей, генерація ідей.