Місто спить. Стоїть тиша. Спокій.
Ти виходиш із дому — ще темно, туман, холодно. Але тебе це не засмучує: це час, коли можна поринути у свої думки й насолодитися самотністю. Повз проходять сонні люди, кутаються в теплі шарфи, поспішають у своїх справах.
Ти дістаєш навушники, вмикаєш улюблену музику — і посміхаєшся. Знайома мелодія огортає теплом, задає настрій, відключає від реальності.
Вздовж вулиці горять ліхтарі — маленькі сонечка. Тепле світло легко лягає на пожовкле листя, змушуючи його світитися. Ти милуєшся...
Світає. Ліхтарі згасають один за одним. Туман тихо поглинає все навколо. Неонові вивіски — розмиті яскраві плями.
Люди прокидаються. Неохоче ти губишся серед них. Спокій зникає.
"When the city is still asleep"
The city is asleep. All is quiet. Peaceful.
You leave the house — it's still dark, foggy, cold. But that doesn't bother you: this is the time when you can immerse yourself in your thoughts and enjoy the solitude. Sleepy people walk by, wrapped in warm scarves, hurrying about their business.
You take out your headphones, turn on your favorite music, and smile. The familiar melody envelops you in warmth, sets the mood, and disconnects you from reality.
Streetlights burn along the street — little suns. Their warm light falls gently on the yellowed leaves, making them glow. You admire it...
Dawn breaks. The streetlights go out one by one. Fog quietly envelops everything around you. Neon signs are blurry bright spots.
People wake up. You reluctantly lose yourself among them. The calm disappears.
discoholicmusic
kianamaiart
germansingergirl
baratheonpilled
gracieabrams
izzy806