Aug 2, 2015
колись,можливо,поглядом зустрінемось, колись:так років через пять. і вже нікому з нас і не повіриться, що ти чужий,а не моєї мами зять.
і ти тоді побачиш мої очі, і зрозумієш мої почуття, які виходили слізьми щоночі, бо ти не вірив,і лихе казав.
колись проснешся в ліжку ти з чужою.. чужою не фізично,а душевно, на всі слова тобі німою, і не захочеш вже кричати ревно.
коли байдужими вечеря і обід, будуть тобі на все твоє життя, і ніби-то не інвалід,але ж немає почуття.
такі безглузді ці слова,напевно.. проте, ще гірше у житті - бути з людиною даремно, яка не милая душі...
пройдуть роки,десятиліття і ми згадаємо своє життя,і буде боляче та сумно,назад не буде вороття..
