model: Katrin Kurtiy
seen from Brazil
seen from United States
seen from Brazil
seen from China

seen from India

seen from India
seen from India
seen from South Africa
seen from United States

seen from India
seen from United States
seen from United States
seen from China

seen from Colombia
seen from Yemen

seen from Colombia

seen from Malaysia

seen from United States

seen from Malaysia
seen from United Kingdom
model: Katrin Kurtiy
Dream girl.
model: Katrin Kurtiy
друзі - це дар. мені так пощастило з ними!
его може зіграти з людиною дуже злий жарт. одного разу, коли ви подумаєте, що світ у ваших ніг, він може поставити вас на коліна.
будьте готові вистояти й почати заново.
компартменталізація - це те, що допомагає вижити, коли дуже боляче.
не чіпляйтеся за старе. будьте відкриті до нових можливостей та ідей.
• щастя не залежить від когось. воно всередині.
• що б не сталося, пам’ятайте, найтемніше буває перед сходом сонця.
Я бажаю усім щасливого Нового Року. Нехай у кожній родині станеться саме те диво, яке вона очікує більш за все
𝚒𝚗 𝚝𝚑𝚎 𝚖𝚘𝚘𝚍 𝚏𝚘𝚛 𝚊𝚍𝚟𝚎𝚗𝚝𝚞𝚛𝚎𝚜
Півтора місяця тому я прийняла рішення завершити стосунки, які тривали чотири роки.
Я кохала так, як ніколи й нікого у цьому житті.
Це було схоже на одержимість.
І досі, згадуючи про нього, я затамовую подих.
Але іноді стосунки завдають такого болю, що залишатися в них означає просто добровільно підписати контракт на смерть.
І я обрала життя.
Я обрала себе.
Щодня! Щодня я вчуся жити без нього.
Це складно, але я обов’язково… обов’язково знайду себе і навчуся бути щасливою.
Вибачте, що не відповідаю.
Останні дванадцять днів мого життя перетворилися на пекло.
Здається, що з кожним видихом із мене йде життя.
У мене немає сил піти в душ, розчесати волосся, приготувати собі поїсти.
Від мене залишилася лише тінь.
З 22 жовтня я намагаюся отримати хоч якусь допомогу, але безрезультатно.
Я втомилася стукати в зачинені двері.
Сьогодні знову відправили в лікарню з новими «неврологічними симптомами».
Лікарі в Україні кажуть, що мені потрібна госпіталізація, але я не можу зараз зірватися і поїхати додому.
Я не можу пояснити, що зі мною відбувається.
Моє тіло відмовляється працювати.
Іноді, коли нам погано, ми кидаємося словами: «Я більше не можу», «Я не хочу жити», «Нехай це закінчиться»….
Я зламана. Я загублена. Я пригнічена.
Але я дуже хочу жити. Я хочу знову відчувати життя.
Двадцать первое. Ночь. Понедельник.
Очертанья столицы во мгле.
Сочинил же какой-то бездельник,
Что бывает любовь на земле.
𝚝𝚑𝚎𝚛𝚎 𝚒𝚜 𝚗𝚘𝚝𝚑𝚒𝚗𝚐 𝚝𝚘 𝚊𝚍𝚍