ми з тобою як улюблене взуття яке вже ніхто не зможе залатати
2025 on Tumblr: Trends That Defined the Year
No title available

PR's Tumblrdome
No title available

ellievsbear
Show & Tell
tumblr dot com
todays bird
Monterey Bay Aquarium
RMH

gracie abrams

if i look back, i am lost
No title available
Keni
Cosimo Galluzzi

Origami Around

bliss lane
TMBGareOK. The Official They Might Be Giants tumblr

No title available
Sade Olutola
seen from Türkiye
seen from Kenya

seen from Colombia
seen from United Kingdom
seen from United States
seen from Brazil
seen from Denmark
seen from Colombia

seen from Switzerland

seen from Türkiye
seen from South Africa
seen from Australia
seen from Türkiye

seen from United States
seen from United States

seen from United Kingdom
seen from United States
seen from Ecuador
seen from Nepal
seen from United States
@teploholodno
ми з тобою як улюблене взуття яке вже ніхто не зможе залатати
із заходом сонця день змило дощем
за що йому щиро дякую
я зрадила платтям з осіннім плащем
бо він мене любить всякою
а
ти надто холодний
може на чай?
і якщо щось турбує
не соромся питай
та якщо день покрився мрякою
пішли погуляєм зі смішною собакою
приготуєм вечерю і долиєм вина
бо жахлива насправді осінь
у
якої
тебе
нема
недопита холодна кава
незаправлена зранку постіль
ми ділили здається ще з ночі
особистий для кожного простір
валялись у безладі речі
десь під ними ключі від квартири
ми сварились в АТБ біля дому
так що чули усі касири
холодна на двох вечеря
дзвінок в двері доставки піци
ми обоє давно зарікались
піти раз і назАвжди звідси
та ще досі
ходим по колу
малюю міста
ти стираєш кордони
цілуєш вуста
купляєш гандони
кохаєш викохуєш
міняєш закони
і так що вже марно
і так по дурному
сваритись в квартирі чи в АТБ біля дому
бо
бігаєш світишся
як мале дитя вогник світлячок
що там ще є для порівняння?
а тебе затушують відганяють
ти знову загораєшся бігаєш світишся
а потім
П У Х
і згасаєш і вистрілюєш
як кімнатна лампочка
яка ще вчора освітлювала всю кімнату і відганяла
темряву
і не помічаєш
як ти вже сам затушуєш спалюєш інших
бо насправді немає нічого вічного
бо насправді ми лише міняємось ролями
при сварках вона розбиває мої надії а краще б посуд ходить в одній білизні і завжди боса жаліється що мерзне без довгої кофти та я знаю - без мене я цілую тоді її худі руки крізь шкіру яких чітко видніються вени вона часто ховає пів світу мого в собі чіпляє безгузді фото мені на стіні до речі це інколи так недоречно та я обожнюю цілувати її оголені плечі постійне бажання її любити паскудно я жадно хапаю її поцілунки та надто людно в любові немає сенсу може й вона правА та я вже звик відкривати пляшку її улюбленого вина і єдине що має сенс її босі холодні ноги що завжди гріються об мої і єдине що має сенс наші безглузді фото на чисто білій стіні
ранок я забуваю чиїсь імена окрім твого тліє цигарка і холоне вкотре уже недопита кава доки я поспішаю туди де для мене тебе нема вміло роблячи вигляд що я не встигаю по справах твоя посмішка в кутику рота заблукала в моєму ранку і проходить мене наскрізь дико мерзну в своєму пальто доки березень сипле на плечі сніг протікає у ванній кран б'є по скронях безглузда пісня і я висну у відбитках дзеркал у кімнаті де надто тісно ранок мені снився чудовий сон у відбитках чужих дзерках я нарешті тебе знайшов
свист чайника по квартирі і твій вічно занадто солодкий чай зимові ночі в теплих обіймах що зсувають мене на край ліжка твого дивно та все ж де б я себе не згубила часто мені здається що я би тебе любила ти просиш меня лишитися я забуваю у тебе речі що тобі сниться коли біля мене? чи гріють тебе мої оголені плечі? моє море занадто холодне дивно та все ж де б я себе не втопила часто мені здається що я би тебе любила в мені так багато чого кипіло в мені так багато чого тремтіло а зараз твої великі на мене кофти гріють моє оголене тіло дивно та все ж як би я всі мости не палила часто мені здається що я би тебе любила я би тебе любила
. распутывай волосы после мокрого снега пей вино и не спи до рассвета рисуй на изгибах тёплого тела созвездие и сияние кометы
. трохи ще й діставатиму з шафи зимові светри перестану купляти білети рахувати твої кілометри перестанем знімати квартири зустрічатись щоночі у снах скільки днів тобі ще потрібно щоб знесло остаточно дах? трохи ще й запланую похід в аптеку по снодійні і щось від застуди в моїй кожній вічності-твої секунди трохи ще й я дозволю цілувати свої оголені плечі комусь іще наливати мені вина і любити мене натще а ще осінь прощається по моїх вікнах дощем й розбиває усе ущем і мене
мне в окна стучится дождь и я бы все отдала чтобы слушать его с тобой в уютной кровате а потом целовать твою шею просыпаясь уже на закате
.
я лежала у тебя на груди и правда хотелось знать что впереди насколько через каких-нибудь пару лет мы окажемся далеки а твое сердце билось так сильно что казалось у меня останутся синяки
я закриваю очі ти відкриваєш секрети погана ідея - любити запевняють чиїсь силуети ти допиваєш віскі я допиваю каву ти кажеш мені сп'яніло що ти часто мене чекаєш а потім я мерзну а ти непокоїшся скидаєш сорочку накидаєш мені на плечі і вже пляшка напівсолодкого рятує холодний вечір ти мовчки тягнеш цигарку дим пестить моє волосся це місто сумувало за нами чи може мені здалося? ти просиш мене лишитися ти просиш мене любити я в шию тебе цілую щоб ти перестав метушитися я вимикаю світло ти незграбно мене шукаєш я кажу тобі вже сп'яніло що я часто тебе чекаю
літо з'єднає твої родимки лініями зробивши їх берегами моря бо надто воно штормить і надто багато із нами говорить серпень лишатиме на наших ключицях холод і бажання вечорами когось обіймати небо ночами буде місяць підіймати і опускати опускати і підіймати бо літом вино ми п'ємо з горла частіше всього натще бо літом між нами любов і трохи чогось іще
бо любов це не фото з овер гучним текстом десь в інстаграмі і не запис перефразованого ім'я в телефонній книзі контактів це не якісь нещасні "я люблю тебе" одне одному щодня і навіть не пристрасний секс десь на кухонному столі любов то тихе бажання бажання прокинутися з людиною в глибокій старості і одного ранку зрозуміти що життя було сповнене помилок але це аж ніяк не було помилкою
(трохи про море) так дивно та все ж ти всередині мене течеш морем давай помовчим давай поговорим і море твоє на диво солодке забирає всю мою сіль і море твоє лишило в мені ще трохи любові і розлите вино на стіл так дивно та все ж чи може мені примарилось чи може мені здалося та вітер для твого моря куйовдить моє волосся і скільки би ще не топилося в морі днів і скільки би ще не могли б ми згадати про море снів та ти ж знаєш я від тебе ніде не втечу бо я морем в тобі течу
доброї ночі в тобі немає нічого святого та все ж щоночі повторює щось мені не втечеш твоя ніжність ставить для мене пастки та твоя ніжність що ніколи не знала поразки ночі пють із твоїх долонь захлинаючись ще і ще небо приймає тебе як я натще небо нервує куди дівати йому оце "наше все" та благаю вимикай світло коли цілуватимеш когось ще чуєш коханий (навряд та все ж) відчуваєш це літо? ні? я теж місяць літа позаду смішно в моїх стінах занадто душно в моїх стінах занадто грішно ми черстві як позавчорашній хліб і навряд нам вже буде гірчити кава треба тушити цигарку і бігти по справах доброго ранку зустрінемось десь о 4 ночі я не спатиму
чуєш коханий прийди і налий нам вина вип'єм разом всю нашу вину вип'єм усе до дна