обманули
я знаю з чим можна порівняти мою першу ( і поки єдину) шкільну любов. з розіграшем. хахахах усім смішно крім людини яку розігрують.
перша любов - дурман. решту життя думаєш про це і ніби підсаджуєшся на кокаїн. в голові постійно думки про те, якби все афігенно могло бути ЯКБИ....
я беру в руки метафоричні карти. 0 інформації з нього. нічого. жодних снів, жодних згадок - н і ч о г о. а він кайман - може маскуватись та довго бути в одному місці.
він спадає мені на думку коли я їду додому. відчуваю знайомий запах. бачу знайомі місця та будівлі і одразу накриває хвиля спогадів. я почуваюся ідіоткою яку водили за носа.
+1 бал за те, що він один дивився на мене дуже закоханим поглядом і постійно вступав у словесні та фізичні перепалки зі мною.
+2 бали за подарунки та квіти у середній школі.
-1 бал за те, що на випускному не запросив на танець. запрошув усіх-усіх-усіх дівчат крім мене.
-1 бал за те що не написав жодного разу ані жодного слова. 0 реакцій на історії чи лайків на фото. усім іншим бачу активно ставиш лайки.
а ще я ставлю -1000 балів самій собі що накрутила себе як тупорила дибілка. вигадала мрійливий світ в якому ми разом бігаємо по соняшниковому полі та тримаємось за ручки. в якому він добрий та милий, постійно обіймає та цілує мене. в реальності ти слабкодуха мамина корзинка, яка хоче уваги та визнання від інших людей. хочеш усе і одразу не приклавши взагалі зусиль.
