Пандемія коронавірусу і карантин 2020
Хоч тут блог і про Адама, та я не можу не написати про таку важливу частину історії, яку ми всі переживаємо, як епідемія коронавірусу.
Як то періодично буває, після Нового року в січні в новинах звучали сюжети про якийсь вірус в Китаї, як там зростає кількість хворих, є померлі. Та це було щось із розряду “То ж Китай, у них часто якісь хвороби, віруси. Там і так всі постійно в масках ходять”. Ніхто особливо не надавав цьому уваги з точки зору хоч якоїсь небезпеки для нас, в Україні, в Європі.
Лютий. У нас заплановано дві подорожі: 1) на 9 лютого в Афіни на День народження Андрія; 2) з 27 лютого до 8 березня на Кіпр з Перевозниками. Також на початку року ми вже встигли купити квитки в Вільнюс на 2 квітня і в Голандію (через приліт в Німеччину і далі на авто) на 60-й День народження Андрієвої мами на 26 квітня.
В середині лютого починає ширитись інфа, що кількість хворих на коронавірус за межами Китаю також зростає і вже більше, ніж в Китаї. Кількість хворих поза КНР на 28 лютого становить 4351 осіб, в той час як 21 лютого за межами Китаю було виявлено 1200.
Італія стає країною Європи з найбільшою кількістю хворих (потім з’ясується, що це тому, що в них сама стара нація в Європі, а вірус більше й складніше бере літніх людей; і бо вони не дотримувались порад щодо самоізоляцій з огляду на їх менталітет з обіймами, поцілунками й тісним спілкуванням).
Але на Кіпр ми збираємося ще спокійно, не уявляючи навіть, що менш, ніж за місяць будемо всі сидіти по домівках на карантні. Щоправда, Тім схопив якийсь ларингіт і кашель до вильоту і ребята почали трохи панікувати, що він захворів і тут летіти. Пару раз Вадім закидав і фразочки про те, що “коронавірус же”. І хоч я й купила медичні маски, одягала їх в аеропорту лише я і Адам з нас. Люди в масках були, не всі звісно. Але вистачало. По суті в масці треба було б сидіти весь час в літаку, а цього ми все одно не робили. Таких взагалі були одиниці на весь літак.Чому? Бо все було ще спокійно.
На Кіпрі Адам перехворів якоюсь ангіною, пропив антибіотик, полякав нас температурою 38,4 - 39 чотири дні. Покатав нас по гопіталям і клінікам. Але до кінця відпустки одужав і повернулись ми 9 березня уже цілком здорові. До слова, на Кіпри ще ніхто не моніторив ніяку інформацію про кількість захворівших і померлих від коронавіруса. А лікарка, яка приймала Адама, сказала, що можете не перейматись, у нього не коронавірус, бо корони немає на Кіпрі. Жодного випадку.
А тим часом в Італії на 9 березня було уже 8342 випадків захворювання, 357 випадків смерті, що якби вже й немало, як для Європи. А на 12 березня - 13 882 випадків захворювання і 803 випадки смерті. І тут уже пішло офігівання, бо за три дні так зросла кількість захворівших - на 5500 тисяч за три дні!
10 і 11 березня Адам ходить в садочок, як ні чому не бувало. Ще зранку я чую щось краєм вуха у “Сніданку”, що сьогодні буде розглядатись якесь там питання про введення карантину і ведучі б’ються об заклад, введуть чи ні його. Я ще досі не сприймаю цю інфу як таку, що може стосуватись якось мене. Бо ж карантини - це для шкіл. Ну може ще для садочків, але державних. А у нас же приватний.
І тут десь я читаю випадково інфу в другій половині дня, що в Києві вводиться карантин: “Карантин розпочнеться 12 березня, і триватиме до кінця місяця. Школи, садочки, вузи закриваються на три тижні. Також будуть закриті кінотеатри та розважальні центри; скасовані масові заходи – конференції, концерти та спортивні події.” Бо через коронавірус у столиці запроваджують план протиепідемічних заходів та обмежень, що діятимуть попередньо до кінця березня.
Тут я трохи в шоці. Бо як так дитина три тижні не ходитиме в садочок?! Коли були Новорічні свята і 10 днів Адам був вдома, мипід кінець уже чекали садочка, як манни небесної! А тут три тижні... Починаю читати про коронавірус. Вражає найтяжче літніх людей. Чому ж школи й садочки закивати, де лише діти? Навіть пост пишу, що я проти карантину. Принаймні такого. Коли кордони відкриті і люди вільно прилітають в Україну і з Італії, і з інших країн, де вірус гуляє добряче. Потім ще той онлайн стрім чувака з літака з Мілану, що прилетів у Київ, на борту якого купа єгиптян з температуою, які весь політ закидувались парацетамолом і і жарознижуючими (які ніби-то повертаються з Мілану через Київ у Єгипет).
Всім ще дають два дні допрацювати в старому режимі до вихідних, садочок працює і 11-го ми ще навіть йдемо на хіпхоп в MyWay.
Але з 16 березня всі вже мають не ходити до шкіл, садочків, ніяких концертів, конференцій, збори людей в кількості то більше 200, то більше 60 забороняються - все скасовується. На роботу люди ще їздять. Андрій ще тиждень їздив.
І вже з 11 березня до тепер (28 березня) події розвиваються стрімко. Все нові й нові заборони, нові й нові закриття. Нові й нові обмеження. Нові звички. Нові правила.
Україна закриває пасажирське авіасполучення з 17 березня. Після 17 березня громадянам України доведеться повертатись до України автотранспортним шляхом сушею. Щоправда, до 28 березня ще літали спецрейси, котрі забирали українських громалян з інших країн. Це не регулярні рейси, на які може придбати квитки будь-хто. Андрій каже, що це вже серйозно, раз авіа закриває сполучення і скасовує всі рейси (а це величезні збитки!)
Далі цікавіше! Такого ще не пам’ятає ніхто на своєму віку. Ні в епідемію свинячого грипу, ні будь-коли ще. 17 березня ЗАКРИВАЄТЬСЯ МЕТРОПОЛІТЕН до 3 квітня! А з 18 березня 2020 року припиняються залізничні й автобусні (міжміські та міжобласні) пасажирські перевезення в Україні. Тобто ПОТЯГИ - атмєна! ЕЛЕКТРИЧКИ - атмєна! МАРШРУТКИ з Клавдієва - теж атмєна! Такого не було ще ніколи! Для маршруток і трамвоїв, тролейбусів по Києву перевезення ще можливі, але не більше 10 пасажирів одночасно і в масках. З’являються шалені черги на маршрутки.
З 17 березня також постановлено заборонити приймати відвідувачів ТРЦ, ресторанам та КАФЕ!
Стає трохи стрьомно, чи зможемо ми їздити до батьків в Клавдієво (40 км від Києва). Але поки особистому транспорту заборон ще немає, тобто на авто ще можна.
Здається, куди ж вже більше! Але це ще не все!
З 21 березня у Києві заборонено користуватися дитячими та спортивними майданчиками в парках, скверах та на прибудинкових територіях.
З 23 березня громадський транспорт Києва буде перевозити тільки співробітників критичної сфери: медиків, рятувальників, правоохоронців, фахівців житлово-комунального господарства, продавців продуктових магазинів і аптек, а також співробітників стратегічних підприємств. За перепустками.
ВСЕ. Догралися. Транспорте пересування містом обмежене повністю. Треба тобі кудись - їдь на таксі чи на власному авто, немає чого заразу розносити.
У продуктових магазинах дозволена кількість відвідувачів з розрахунку 1 людина на 10 кв.м. Тому на вході в супермаркети й Нову пошту, в точку видачі замовлень Розетки починають стояти співробітники, які запускають людей лише, коли з’являється вільний оператор/касир. Дивно бачити чергу на півдороги в Нову пошту, ще й з дистанцією в 2 метри людей в масках.
Ну і вишенька на торті! 25 березня Кабмін запроваджує режим надзвичайної ситуації на всій території України та продовжує карантин до 24 квітня...
З 28-го березня Україна повністю закриває кордони, і для українців, і для іноземців, і повітряні, і сухопутні.
Трохи статистики. Перший хворий на коронавірус в Україні був виявлений 3 березня в Чернівцях після поїздки до Італії. Два нових зафіксовано - аж 12 березня. Щоправда, це скоріш за все лиш через те, що не було, чим діагностувати, не було тестів і систем. А 13 березня - перша смерть у жінки, яка була госпіталізована 12 березня. Тобто люди ще не вірять і не луде шарять, що варто спішити в лікарню, коли ти думаєш, що то просто ОРЗ чи грип... 17 березня - 7 випадків підтверджених (а скільки непідтверджених...?)
А от далі почало розгоратись... Та тестів все одно ще замало.
18 березня - 16 випадків.
19 березня - 26 випадків.
20 березня - 39 випадків.
21 березня - 47 випадків.
22 березня - 73 випадки. цей скачок я помітала, що значний був.
25 березня - 113 випадків, з них 4 летальні.
26 березня - 196 випадків. Тестів уже підвезли достатньо, але тестують щедалеко не всіх, багато кому з підозрою кажут, що нма чим тестувати. Чи що просто самоізольовуйтесь і нікуди не ходіть, пийте парацетамол, якщо не виникне погіршення самопочуття, утруднене дихання.
27 березня - 310 випадків (92 нові випадки за останню добу).
І про світ.
Про відчуття.
Коли їдеш містом, а на вулицях в центр порожньо... То досить дивно. Одиниці людей. В спальних районах міста - більше людей. 90% в масках. В чергах нарешті стали тримати дистанцію. Всі намагаються дотримуватись самоізоліції і сідять по домівках.
Радять не їздити до бабусь, дідусів, бо ті в групі ризику, особливо, якщо мають діабет, онко, серцеві хвороби.
І відчуття, ніби той страшний і нереальний для мене в дитинстві фільм “Епідемія” - став реальністю... Як таке може бути,,? То ж був лише фільм,страшний фільм. І от ми всі ніби живемо в кіно.
Здоров’я нам всім!