#blogsonysay

[loreleiblogsworld]

у заході сонця немає нічого такого

у втраті мети немає як такого кінця

ти помовчиш і почнеш із чогось малого

бо початки кінців виплітають життя

[loreleiblogsworld]

він мовчить про кохання прозою 

не в стані ліпити слова 

дивиться на неї з підозрою

вигадана...чи жива?

і тіло пахне мімозами

а  очі, як криниця без дна

вона йде по вугіллю босою 

і не кричить, бо від щастя німа 

та й слів таких не придумали 

щоб описати мету життя 

він і вона закохані 

і слів тут нема 

[loreleiblogsworld]

ти знаєш, я не з тих, хто забува

хто пробачає на право і на ліво

моя душа..., та ж незла вона

проте страшенно мстива

я не згадаю жодного твого гріха

і слів докору ніколи не закину

але ти знай, що поки я жива

я єдина, хто тебе любила

[loreleiblogsworld]

людям нужно любить

любить сильно, неистово, со страстью

жить без любви - себя губить

без любви жить - шаг к несчастью

людям нужно людей любить

нежно, искренне, откровенно

без любви океан жизни не переплыть

без любви все второстепенно

[loreleiblogsworld]

она любила не в рифму

она любила не в такт

но в ней было столько жизни

что дарила её всем просто так

она была не из пугливых

она была чертовски смела

она попала ко мне в не милость

а потом сердце, стрела

она не пила, но пьянела частенько

после каждой встречи со мной

она была 17-летней

говорила: " я каждый миг живу тобой"

а сейчас нам по сорок

мы на разных полюсах

у меня бизнес и дети

а она... все так же чертовски смела

[loreleiblogsworld]

Леді Любове, я не згодна з вами

життя лиш мить як не крути

все що буде далі фантом, лиш зараз я незламна

жити треба так,щоб не дарма пройшли роки.

[loreleiblogsworld]

осінь така чесна з нами.   вона мінлива і цього зовсім не соромиться, не намагається бути кимось.  вона холодна,часто неприязна і цим прекрасна. 

якби осінь була людиною,я думаю,це була би жінка 30-ти років. струнка,з яскравими палаючими,зеленими очима;  з рудим волоссям і нестерпинм характером.  хоча це не заважає їй закохувати у себе оточуючих,якоюсь магією,можливо,навіть чорною.  вона може бути пекучою,мов перець і солодкою,як цукрова вата.

вона не схожа ні на кого,вона як іноземка, котра відчуває себе кращою за інших,  ніби королева з безмежним гонором, вона без жалю, але водночас з щирим серцем.  вона з минулої епохи.  невідомої, таємничої.

вона чудесна.

[loreleiblogsworld]

-  чай будеш з цукром? -   ні, з тобою