the beginning. again.
seen from Lebanon

seen from United States
seen from United States
seen from Malaysia
seen from Pakistan
seen from United States
seen from Russia
seen from United States

seen from United States
seen from United States
seen from China

seen from Venezuela

seen from United States
seen from United States
seen from Paraguay

seen from United States
seen from United States
seen from United States
seen from United States
seen from Morocco
the beginning. again.
https://www.youtube.com/watch?v=LD_Xcvb-njk Організатори фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA запропонували вчителям
Що висвітлив Шкільний DOCU/ТИЖДЕНЬ🎬 Організатори фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA запропонували вчителям шкіл використати унікальний метод роботи: покази документальних фільмів та модероване їх обговорення разом з учнями
| Uacrisis.org
На сторінці кінофестивалю Docudays UA з’явилось повідомлення про акцію, яку представники української кіноіндустрії провели на Берлінському кінофестивалі. | Uacrisis.org
La strada per le montagne (The way to the mountains) by director Micol Roubini with our original soundtrack at Docudays Festival in Kiev.
Two screenings:
Today March 26th 9.40 p.m. at Zhovten cinema
Tomorrow March 27th 12.20 a.m. at Zhovten cinema
Сходив в кінцо. Усі фільм сумні. #docudaysua
Docudays, если хотите
Что я знаю о жизни? Это короткий момент, который можно прожить в параллельной реальности как мой одногруппник Элвис, как наша новая воспитательница, как Булгаков. А можно не прячась от настоящего, собирать свой жизненный пазл из тысяч частиц чужих реальностей. Части пазла могут не подходить, тогда нужно покрутить их разными сторонами, или отложить до подходящего момента, или выбросить. Но в итоге пазл сложится. Мою реальность дополняют именно документальные фильмы. На протяжении года я смотрю научно-популярные про экологию, или журналистские политические расследования. Но мир открываю именно в марте. Каждый раз после Докудейс у меня ощущение, что я пролилась дождем в Африке, родила семерых в филиппинской больнице и набила свастику на груди. Непередаваемое ощущение - видеть слезы, радость, горе, приключения в местах, в которых, возможно, никогда не побываешь, и истории людей, с которыми точно никогда не познакомишься. В эти моменты и приходят самоуверенные мысли, что я знаю, как мне прожить свою жизнь, знаю ее непредсказуемость и сложность, и мне не страшно. Это мое приключение, и оно - не выдуманная и приукрашенная история художественного кино, не особенная, с переменным успехом не грустная, а просто существующая в реальном времени, местами с плохим звуком, без цензуры и стабилизации картинки.
Громкие слова закончились, остался тихий и спокойный топ-6 из 20 фильмов, что я просмотрела. Я никогда не мнила себя кинокритиком, тем более, что эти фильмы оставили слишком глубокий след во мне, и описывать каждый я не буду. Просто список.
1. Останні люди в Алеппо
2. Смерть дитини
3. Пісок і кров
4. Дякую за дощ
5. Дельта
6. Ніхто не знає, хто я
Лучшее время весны прошло, теперь остается в кинотеатрах только развлекаться.
І компанія дай бог #docudaysua