Танці - як фотографія, вони не потребують слів🌌
Та і якщо розібратися, що об‘єднує ці два роди занять, то знайдеться багато спільного.
По-перше, і те, і те - мистецтво. Проте часто ці мистецтва недооцінюють і плутають зі звичайними проявами по типу дриґання в клубі чи 1500 паршивих фоток сніданку на телефоні «аби було». Та все ж справжні кадри, як і справжні танці, вирізняються з-поміж інших. Моїм «по-друге».
І фотографія, і танець передають емоцію, настрій, атмосферу, щирість та той конкретний момент, в якому відбувається дія. Один впевнений рух, один наповнений почуттям погляд, один клік та один відрізок часу. Все це запечатується у спогадах яскравіше й надійніше, аніж проста констатація фактів - було та й загуло.
По-третє, фотографію й танці поєдеує те, що навіть статика є динамікою. Пояснюю чому. Навіть коли ти стоїш у якійсь позі й не рухаєшся, в душі вирує океан емоцій, який передається через міміку і той же погляд. І навіть через те, як ти подаєш кожну частинку свого тіла.
По-четверте, і там, і там потрібно «бути в моменті», щоб якнайкраще передати настрій, задумку, основну ідею, атмосферу і т. д. Ти не можеш відволікатися на дрібниці та якісь сторонні речі, адже важливе те, що відбувається саме зараз. А все решта - на потім. І в цьому якраз виявляється різниця між справжнім мистецтвом - абстрагування від нерелевантного і фокусування на передачі важливого з дійсності - та його карикатурою - просте копіювання без вкладення чогось «свого».
Насправді дуже важко передати ось те внутрішнє назовні - як танцюристу, так і фотографу. А поєднання цих двох мистецтв заслуговує окремих аплодисментів🤩 Тому дякую за такі неймовірні кадри, від яких аж мурашки по шкірі💔 Дивлюся на них і деколи здається, що то не я, а якась інша дівчина на фото😂👌
