#tsimb live

[juls-tsim]

Моя орігамі-обсессія продовжується ✌🏻

[blueandgrey94]

Случился прикол, ребята.

На другом аккаунте, на который я перешла, почему-то пропала возможность отвечать на комментарии. По этому я вернусь сюда и буду продолжать писать посты про кино, вести свой флешмоб и, как я надеюсь, буду общаться здесь с людьми и заводить новые, приятные знакомства.

Снова добро пожаловать 😊

[juls-tsim]

Мені дуже хочеться сісти за ноутбук і багато чого написати. В житті шось відбувається.

Багато фільмів подивилась, а так про них вам і не розказала.

Хочу поробити різні флешмоби для блога, мені це раніше сильно подобалось.

Але поки я вам скажу - слухайте новий альбом BTS на всіх доступних вам платформах. Або хочаб разок подивіться кліп до їх головної пісні SWIM бо режисерка кліпу - українка Таня Муіньо. І взагалі там шось десь загалом до 20 українців над цим працювало.

В світі, де русня отримує Оскар за "антивоєнний" документальний фільм і нічого не говорить зі сцени про війну, подібні невеличкі моменти, де українці показують себе і свій талант - це дуже цінно.

[juls-tsim]

11:00 ранку мама сказала, что бабусю поклали в паліативне відділення в онко-лікарні. І теперь просто питання часу, коли її не стане

15:30 в мене охуєнно важлива співбесіда на двох мовах

Я взагалі не знаю, як зібрати себе до купи

[juls-tsim]

По ідеї це мала б бути лисичка 😅

[juls-tsim]

Знаєте, репетиторство, це інколи щось.. mind-blowing

Один учень просто розкаже про улюблений серіал чи смішну ситуацію в школі

А інший абсолютно неочікувано скаже "в мене вчора батько помер"

І ти сидиш як дура перед тим монітором і взагалі не знаєш, що і як тобі далі робити. Ну так, ти скажеш як сильно співчуваєш

А потім думаєш, нашо їх мама не відмінила уроки

А потім розумієш, що так вона намагається не виривати дітей з їх звичної рутини, щоб хоч якось підтримати відчуття "нормальності"

[juls-tsim]

Мені весь час так смішно, коли у мене в Німеччині питають, де я купила ту чи іншу річ

І я кожен раз така

Я це купила в Україні 💅🏻

[juls-tsim]

Я узгодила виїзд з орендодавцем.

Попередила обидві свої шефіні.

Треба поставити термін до моєї жінки в Landratsamt.

Один з документів вже в процесі підготовки в Україні. Сподіваюсь, в серпні зможу його забрати.

І ось тепер все виглядає таким реальним.

Не можу повірити, що збираюсь змінити своє життя на 180° вдруге за останні 4,5 роки.

Коли я прям буду 100% впевнена, що їду - обов'язково скажу що це і як так сталося, що я покидаю Німеччину. Але, прошу звернути увагу, я їду з власної ініціативи. Немає бажання чекати, поки закінчиться захист і нас всіх попросять звідси. Я хочу тримати своє життя під власним контролем.