Wild.Fields

[songs-of-the-east]

Vogue Ukraine presents Ukrainian folk clothing from various regions of the country:

1. Kievan peasant blouse from the 18th and early 19th century. 

2. Male folk costume from Borschiv in Ternopil Oblast

3. Female folk costume from Nizhyn in Chernihiv Oblast

4. Male folk costume from Sharhorod in Vinnytsia Oblast

5. Female folk costume from Kosiv in Ivano-Frankivsk Oblast

6. Male folk costume from Cherkasy in Cherkasy Oblast

7. Female folk costume from Chornobai in Cherkasy Oblast

8. Male folk costume from Sloviansk in Donetsk Oblast

9. Female folk costume from Ovruch in Zhytomyr Oblast

10. Male folk costume from Kosiv in Ivano-Frankivsk Oblast

Content Sources:

https://www.youtube.com/watch?v=K_xJ1jgD-zo 

https://www.youtube.com/watch?v=Y-wpyhqjTgU

[wild-fields]

У 15 столітті суспільство було станове, основними його верствами являлися магнати, шляхта, селяни та міщани. Магнати - володіли значними земельними ділянками, десятками сіл і містечок, шляхтичі - одним, двома селами, а то й половиною. Фінінсова могутність давала їм змогу впливати на внутрішню та зовнішню політику. В тих часах обсяг прав і свобод не гарантувався всім і кожному, а був суворо прив'язаний до соціального стану до якого людина відносилась (Найчастіше від народження). Перехід від натурального господарства до ринкового, погіршили становище найбіднішої верстви населення сучасної України, Польщі, Білорусі, Литви, а саме селянства. В їх житті відбувалися істотні зміни, сутність яких полягала в обмеженні особистої волі, та поступовому закріпаченні (залежність селянина від феодала). З другої половини 15 ст. розгорнулося виробництво зерна на продаж у Західну Європу. Шляхта Галичини та Західної Волині почала закладати фільварки (панський сільськогосподарський хутір) з поширенням яких землевласники були сильно зацікавлені в праці селян панському маєткові та обмеженні права переходу селян. Першим відомим документом, який започаткував закріпачення селян, вважають рішення шляхти Галичини 1435 р. За ним селянин мав право піти від землевласника лише на Різдво, сплативши йому великий викуп.

[wild-fields]

Карта Гійома де Боплана 1648р. «Загальний план Диких полів, простіше кажучи, Україна. З суміжними провінціями» («Delineatio Generalis Camporum Desertorum vulgo Ukraina. Cum adjacentibus Provinciis») французького військового інженера і картографа на службі у короля Речі Посполитої Сигізмунда ІІІ.

Історична наука остаточно ще не з’ясувала багато питань щодо походження українського народу. Адже для перетворення людського колективу у таку історичну спільність, як народ, потрібні століття, протягом яких сформовуватиметься його самобутність. Потрібне тривале співіснування на разом освоєній території. Отже, повинна виконуватися спільна дія, спрямована на своє утвердження, у результаті якої створюються матеріально-господарські, культурні, духовні цінності й водночас формується психологічна усвідомленість необхідності спільного буття.

"Дикі Поля" - степові райони сучасної України довгий час були трансферною територією, на обшарах якої поселялись різні кочові народи. Приблизно в середині першого тисячоліття нашої ери тут зявились словянські народи. Вони створили потужну державу, яка в 12-му столітті почала руйнуватися в райони, а після монгольського нашестя перейшла під контроль Золотоординського ханства. Пізніше ці території  стали обєктом розширення Великого князівства Литовського, Кримського ханства, Великого князівства Московського та королівства Польського. Після злиття Литви та Польщі більша їх частина опинилася у складі польсько-литовської держави.

Український етнос остаточно сформувався на переломі XVI—XVII століть, сприяла цьому процесу загроза фізичного знищення з боку Кримського ханства — васала Османської імперії, національного гніту польської шляхти і внутрішньої зради еліти — перехід аристократії до католицтва і укладення церковної унії. На хвилі національної боротьби росла національна самосвідомість яка проявлялась на побутовому рівні в усвідомленні своєї приналежності до «руського народу», а на вищому, ідеологічному рівні — у боротьбі за національні права, за православ'я, за створення національних державних інститутів і атрибутів. Результатом стала спроба творення власної держави українським народом в середині XVII ст. під проводом Богдана Хмельницького