Ще один твір з японської літератури. Я його не читала, бо його ніде в інтернеті нема. Ні українською, ні англійською і навіть японською. Нам його переказала викладачка. Короче. Жив собі чувачок, приїхав в столицю по справах. Пішов в храм помолитися і зустрів там жінку. Ну так вона йому сподобалась, що то капєц. Послав він свого слугу, щоб прослідкував за нею і дізнався де вона живе. Та жінка помітила слугу і сказала йому якийсь віршик про горобця в траві. Слуга переказав цей вірш, а вони люди освічені, знали багато поезії. Цей вірш означав, що вони ще зустрінуться. Зустрілись. Ну так полюбили один одного що то капєц. Але він мусив їхати додому. Вона плакала, а він обіцяв, що ще повернеться, або вона до нього приїде. Повернувся він додому. Там у нього дружина, справи. Забув він про ту гарну даму. А вона його памʼятала, плакала, сумувала і вирішила написати листа. Але в листі зазначила, що після того як він його прочитає нехай спалить, щоб більше ніхто його не побачив. Коли прийшов лист того чоловіка вдома не було, а була його дружина. Вона прочитала листа і вирішила схитрувати. Коли він повернувся, вона сказала, що погано почувається, але хоче написати листа до якигось родичів, щоб приїхали в гості (якраз з того міста звідки та дама). Але вона не може писати сама, бо їй зле, тому нехай він напише. Він написав, а його дружина відправила листа тій дамі з запрошенням приїхати. Коли та дама приїхала то дружина того чоловіка подумала: «бля нє ну якщо він таку красуню забув то він якесь безсердечне чмо» і постриглася в ченці. Та дама коли побачила, що його дружина постриглася в ченці подумала: «бля нє ну він реально якийсь довбойоб» і теж постриглася в ченці. А той чоловік подумав: «бля якийсь піздєц» і теж постригся в ченці. Отак от.
snowghoul
vaporwave
origamiaround
kianamaiart
prguitarman
tangentwithtanner