Моя найкраща подруга насправді не така вже і не найкраща. Зараз доля нас розлучає і я розумію, що це тільки на щастя. Ми занадто різні, або проблема в мені. Бо деякі речі у її поведінці мене в глибині душі страшенно нервують (?), але я на них закриваю очі. Як наслідок того, що я тримаю все в собі, то відчуваю емоційне виснаження. Наведу приклади ситуацій з мого життя, які можуть видатися не суттєвими, але хочу виговоритися.
Ситуація 1. Мені інша подруга позичає валізу і треба, щоб я вийшла до під'їзду. Мене на той час в квартирі нема. Так як я живу з А., то логічно було б попросити її, щоб вона спустилася і взяла. Але в моїй уяві спливає образ А. неохоти і невдоволення від того, що треба відволікатися від справ, взуватися, тому я навіть нічого не кажу, а сама домовляюсь про інший спосіб передачі валізи та заради цього їду в інший кінець міста.
Ситуація 2. У мене завал по роботі і я не встигаю зробити домашнє. Чомусь легше попросити в одногрупниці, ніж у А. Бо знаю (відчуваю), що вона буде думати, що це несправедливо, що вона робила, а я переписала. Я в такій ситуації безкорисливо допомагаю навіть одногрупникам, з якими не надто близько спілкуюся, а про найкращих друзів і мови нема - готова помогти. Але я на 100% впевнена, що А. не подобається ділитися зі мною домашкою.
Ситуація 3. Я екстраверт. Вона інтроверт. Я люблю дорогі ресторани, а А. надає перевагу замовити суші на квартирі. Завжди обираємо її варіанти. Мабуть, я занадто слабохарактерна.
Ситуація 4. Я розумію, що ми довго дружимо і історії, які ми розказуємо одна одній, можуть повторюватися. Ну але якщо я (без перебільшення) з десятий раз чую, як вона минулого року в останній момент писала курсову і що викладачка похвалила її стиль написання або як її сестра редагує книжки чи відпочивала в Франції. Ну це нервує, чесно. Або також я не можу слухати детальний годинний опис побутових процесів чи проблем, які абсолютно не мають сенсу. Я паршива подружка в цьому плані, знаю.
Ситуація 5. 98% оцінок у неї вищі, ніж у мене. Можна подумати, що я заздрю. Але мене не так хвилює сама оцінка, як факт того, що все, що робить А. є краще від того, що я роблю. Я серйозно. Тобто я щиро за неї радію і бажаю всього найкращого та допомагаю в чому зможу. Але як бачу її результати, то поряд з нею я починаю почувати, що я ні на що не варта і все, що я роблю є неідеальне і погане. Можливо, тут прихована якась психологічна проблема у мені.
Я б сказала, що це абсолютно моє невміння дружити, але насправді я дуже дружелюбна і крім А. маю й інших подруг, яких я всім серцем люблю і ціную.
gracieabrams
origamiaround
baratheonpilled
turnnoffyourmind
amandla