
oozey mess

No title available
One Nice Bug Per Day

roma★
YOU ARE THE REASON
ojovivo

祝日 / Permanent Vacation
No title available
tumblr dot com
2025 on Tumblr: Trends That Defined the Year

⁂

Janaina Medeiros

#extradirty
hello vonnie

Origami Around
KIROKAZE
Keni
art blog(derogatory)
he wasn't even looking at me and he found me
PUT YOUR BEARD IN MY MOUTH
seen from United States
seen from United States

seen from United States
seen from United States
seen from United States
seen from United States

seen from United States
seen from United States
seen from United States

seen from United States
seen from Pakistan

seen from Saudi Arabia
seen from South Africa
seen from Mauritius
seen from Brazil

seen from United States
seen from Mongolia

seen from Ukraine

seen from Türkiye

seen from Philippines
@genialna-blog
Саме Ті та інші
Чоловіки діляться на дві категорії: ті, заради яких ти б змінила своє прізвище на його і інші. З першими ти думаєш: "А яка, власне, мені різниця яким буде моє прізвище?", з іншими: "А яка різниця йому яким буде моє прізвище?". В перших хочеться розчинити все своє життя, а других мати компаньйонами для життя. Кожна обере найкомфортніше для себе. Чоловік або підіграє і погодиться, або піде і стане для когось абсолютно іншим, ніж був для попередньої. Ось така проста філософія не простих стосунків.
Додумувати історії про незнайомців легше, ніж проживати свої.
Ты кофейный пар и лакричный чай, ты гранатовый сок и медовый ром. Ты не знаешь, я пью тебя по ночам, приникая к влаге горячим ртом. Я прямая речь и плохая дочь, у меня забрали последний ключ, но они никогда не отнимут ночь, потому что я по ночам не сплю. Ты соленый лайм и горячий след, ты клубничный мусс и коньячный бриз. Ты не знаешь, но на моей земле ты всегда горишь у меня внутри. Ты прохладный брют и фруктовый лед, ты ванильный цвет и молочный снег. Если я сейчас с тобой говорю – значит, ты искала меня во сне. Кот Басё
We asked twenty strangers to kiss for the first time….
This guy knows his shit on how to kiss a girl.
Holy shit this guy deserves all the head in the world
нет, ты не понял. речь ведь совсем не о том типаже. я не ношу обручальное на безымянном как год уже. и дождь имеет свойство стучать на шестом этаже, и мне без тебя не спится. сердце слепое рубит меня на сквозь. это уже не сердце, а огромный и ржавый гвоздь, мелких вен, сухожилий. сосудов алая гроздь лежащая у ног твоих половицей. солнце, ведь Бог не вправе так надо мной шутить? издеваться без малого, угрожая меня разбить. абонент недоступен, что уж там говорить, и ему до меня совсем никакого дела. солнце, эта неделя меня убьет, своими амперами и килограммами вольт. я ведь люблю тебя, слышишь? не шутки вот себя изводить бесчинствами беспределов. мне ведь совсем чуть-чуть без тебя осталось, пережить эти пару месяцев, самую малость. я вот сама у себя вызываю жалость, сидя сейчас и злясь на себя у двери. солнце, я же люблю тебя, в самом деле, сердце разбитое сердится еле-еле, я без тебя зарубки ставлю на теле. прочитай это все, пожалуйста, черт тебя подери.
Наталья Озерицкая
Ти так часто озираєшся назад, що тобі потрібне дзеркальце, як в автомобілі!
Саманта Джонсон
- я так хотіла сьогодні з тобою помріяти. - марні мрії тільки додають жалю, моя пташко.
Василь Шкляр "Залишенець"
білим по білому іноді пишеться всі півтони виявляються плямами це як бліда наполохана тиша що западає буває між нами це як суничка в руці дитячій зірвана поспіхом стиснута в жмені соком прозорим раптом заплаче ще не солодка вже не зелена білим на білому тихо малюєш згадуєш падаєш млієш вмираєш лінія лілії в серці вібрує лінія смерті з долоні зникає
(c) Іздрик
А як не стане мене з тобою, вкриють піски тіла, стрінемось там, де маки рікою, там, де їх тінь лягла.
Ю. Винничук "Танго смерті" (via chaklunka)
Злих людей нема на світі, є тільки люди нещасні.
М. Булгаков
ти хто мені такий? піднощик кави у постіль, що бузкова, як весна? ти обіймач (на кшталт тієї ж мами) і цілувач в обвітрені вуста? вмикач мелодій, що присплять всі різі, залишені на нутрощах душі? каталізаторщик в мені процесів різних? (двояких: є ж веселі, є й сумні). розчісувач волосся, їх же мийник, сушильник, випрямляч і підрізач?.. мого обличчя, тіла й рук любильник, лептопа інсталяч й ремонтувач? ти хто такий, ти що зі мною робиш? я хто така? кохальниця твоя? та жінка, чий вподобав образ й голос чи на грудях пригріта, що змія? я хто, зализувачка ран та шрамів? розгарячителька схололих почуттів? чи зберігальниця тепла в твоїм вігвамі? чого від мене ти найбільш хотів? не треба фраз стандартних і затертих, давай без слів пустих, що в словниках. візьми мене та й все – така оферта, тож акцептуй, бери – і по руках. © Emmeline Pankhurst
Love takes you where you’ve never been before.
И он делается незыблемым, как штатив,
И сосредоточенным, как удав, Когда приезжает, ее никак не предупредив, Уезжает, ее ни разу не повидав. Она чувствует, что он в городе - встроен чип. Смотрит в рот телефону - ну, кто из нас смельчак. И все дни до его отъезда она молчит. И все дни до его отъезда они молчат. Она думает - вдруг их где-то пересечет. Примеряет ухмылку, реплику и наряд. И он тоже, не отдавая себе отчет. А из поезда пишет: "В купе все лампочки не горят". И она отвечает: "Чёрт".
Вера Полозкова