Правові позиції Верховного суду щодо неоднакового застосування норм матеріального та процесуального права Приєднуйтесь до нас Instagram | Facebook | Pinterest | YouTube | Flickr | Tumblr | Twitter | Telegram
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 грудня 2022 року м. Київ Справа № 914/2350/18 (914/608/20) Провадження № 12-83гс21 Велика Палата Верховного Суду у складі: головуючої судді Рогач Л. І., судді-доповідача Ткача І. В., суддів: Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж....
Чергове рішення, яке демонструє глибоку некомпетентність суддів і повного нерозуміння правозастосування у справах про банкрутство та дії законів у часі. Застосування законів не на час виникнення правовідносин, укладення самих договорів іпотеки, а на час звернення стягнення повністю руйнує правову визначеність. Судячи з рішення судді визнали суто ручне розуміння та застосування законів, в чергове не виклавши навіть правового висновку.
Для солідності суддя вирішив переписати пів законодавства у самому рішенні, але для суті рішення це не допомогло. Судді повністю відірвані від реальності і не знають, що реєстратори без визнання права власності не реєструють незаконно перереєстроване майно. Знову ж судді у яких дружини та чоловіки працюють нотаріусами вирішили їх захистити зазначивши, що не дивлячись на грубі порушення вони не можуть бути відповідачами, що само по собі абсурдно.
У висновку - належний спосіб захисту залежить від обставин справи і настрою суддів Верховного суду, коли справа дійде до них. Також, у прийнятті цього рішення брала участь суддя Рогач, яка була обрана на посаду голови ВС-КГС, що унеможливлювало її участь у цій справі, тому це рішення не можна вважати законним.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 жовтня 2022 року м. Київ Справа № 910/14224/20 Провадження № 12-20гс22 Велика Палата Верховного Суду у складі: головуючого судді-доповідача Власова Ю. Л., суддів Британчука В. В., Григор`євої І. В., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Кате...
Дуже цікава справа, яка без сумніву кидає тінь як на упереджене ставлення Великої палати й розгляд того, чого вони не повинні були розглядати, так і на пусті звинувачення у відмиванні грошей за кордоном, що дуже люблять наші правоохоронні органи, виправдовуючи своє нікчемне існування. Суддя трирічка, що сотворив цей шедевр мислі в частині захисту сумнівного інтересу вже був помічений у прийнятті досить сумнівних рішень.
Раджу ознайомитись з рішенням та вводити у практику можливість захисту не порушеного права, а можливого інтересу.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 5 жовтня 2022 року м. Київ Справа № 922/1830/19 Провадження № 12-91гс20 Велика Палата Верховного Суду у складі: головуючої судді-доповідачки Рогач Л. І., суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В...
Чергове рогачівське рішення. Велика палата відступила від раніше здійснених висновків, однак так і не змогла окремо сформувати до якої юрисдикції відносяться спори щодо визнання недійсними договорів оренди землі з фермерським господарством. У свій час завдяки суддям трирічкам та всіляким професорам з земельного права що потрапили до Великої палати було вирішено, що юрисдикцію потрібно визначати виключно тільки після розгляду справи по суті таким чином остаточно знищивши правову визначеність завдяки відсутності досвіду, неосвіченості та захмарним не здоровим амбіціям.
Після вивчення самої постанови та окремої думки, жоден юрист в Україні так і не зможе визначити до якого суду потрібно звертатись. Велика палата такий висновок окремо так і не зробила. Зловживання на скасування остаточних законних рішень продовжується.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 грудня 2022 року м. Київ Справа № 201/909/20 Провадження № 14-34цс22 Велика Палата Верховного Суду у складі: судді-доповідача Ситнік О. М., суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катери...
Велика палата зазначила, що повноваження члена виконавчого органу припиняються за рішенням наглядової ради, якщо статутом товариства це питання не віднесено до компетенції загальних зборів. Підстави припинення повноважень голови та/або члена виконавчого органу встановлюються законом, статутом товариства, а також контрактом, укладеним з головою та/або членом виконавчого органу (абзаци другий і третій частини першої статті 61 Закону № 514-VI).
Отже, підстави припинення повноважень голови правління акціонерного товариства (звільнення) можуть бути визначені не тільки у контракті, але й у законі.
Підставою розірвання трудового договору є, зокрема, порушення керівником підприємства, установи, організації законодавства про працю, про колективні договори і угоди, Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Таке розірвання проводиться роботодавцем на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) (стаття 45 КЗпП України та стаття 33 Закону № 1045-XIV).
08 січня 2020 року на засіданні комітету ППОС АТ «КБ «Приватбанк» прийнято рішення про направлення наглядовій раді АТ «КБ «Приватбанк» письмової вимоги про розірвання трудового договору (звільнення) з головою правління банку ОСОБА_1, оформлене протоколом засідання профспілки від 08 січня 2020 року № 19.
П. Крумханзл звернувся до суду з позовом до ППОС АТ «КБ «Приватбанк» про визнання незаконним та скасування рішення комітету профспілкової організації.
Отже, цей спір пов`язаний з діяльністю банку й управлінням ним. Наслідки його вирішення можуть впливати на трудові правовідносини з головою правління АТ «КБ «Приватбанк», що не змінює корпоративного характеру такого спору.
Доцільним є зберігати єдину юрисдикційну належність спорів про припинення повноважень керівника та/або членів виконавчого органу господарського товариства для формування стабільної та послідовної судової практики щодо належності таких спорів до господарської юрисдикції.
Постанова Іменем України 07 грудня 2022 року м. Київ Справа № 908/1525/16 Провадження № 12-65гс21 Велика Палата Верховного Суду у складі: головуючої судді Рогач Л. І., судді-доповідачки Катеринчук Л. Й., суддів Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзно...
Чергове рішення володільця нагороди Золота малина у стилі фантастичного оповідання в яке сам автор не вірить. Цим рішенням судді Великої палати, завдяки особам, що його виготовили, фактично самі себе позбавили подальшої можливості оскарження свого звільнення з позбавленням довічного грошового утримання. Якщо слідувати логіці цього рішення, то судді Великої палати усвідомлюючи незаконність створення Верховного суду (без України) та його роботи, незаконно приймають рішення іменем України та отримують суддівську винагороду, яку повинні будуть повністю повернути з врахуванням відсотків.
Щодо суті рішення, то трирічки виснували, що невиконання рішення суду, навіть за їх сумнівними підрахунками 1 рік і 7 місяців, а насправді 5 років, допустимо і не становить втручання у мирне володіння майном. В чергове, судом доведено не розуміння сутності самого поняття верховенство права та дотримання прав людини. Дуже цікавим є і виснування стратегічного значення підприємства, яке держава намагається продати, чим з одного боку протирічать самі собі, а з другого інформація про "стратегічність" судячи з усього взято з вікіпедії т.к. як жодного посилання на експертизи у цьому рішенні немає. Одним словом - у палаті все стабільно.
Цікаво, якщо позивач звернеться до ЄСПЛ і там встановлять незаконність цього рішення, думаю і тоді це нічого не змінить у розумінні дотримання суддями Верховного суду (без України) основоположних прав та свобод, як це вже було й раніше встановлено ЄСПЛ по відношенню вже до цього незаконно створеного суду.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2022 року м. Київ Справа № 761/25659/21 Провадження № 14-4цс22 Велика Палата Верховного Суду у складі: судді-доповідача Ситнік О. М., суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золо...
Велика палата зазначила, що порушення встановленого пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1700-VII обмеження щодо укладення трудового договору (контракту) є підставою для припинення відповідного договору. У разі виявлення порушень, передбачених частиною першою цієї статті, НАЗК звертається до суду, зокрема, для припинення трудового договору (контракту) (абзаци перший і третій частини другої статті 26 Закону № 1700-VII).
З огляду на вказане повноваження голови правління акціонерного товариства можуть бути припинені на підставі рішення суду за позовом НАЗК про припинення трудового договору (контракту) через порушення обмежень, визначених у частині першій статті 26 Закону № 1700-VII.
НАЗК, виконуючи повноваження, передбачене абзацом третім частини другої статті 26 Закону № 1700-VII, звернулося до суду з позовом до Компанії, її управителя (КМ України) та голови правління про припинення з останнім контракту. Отже, позовна вимога НАЗК спрямована на припинення повноважень голови правління Компанії, обраного та призначеного державою в особі управителя Компанії - КМ України.
Отже, цей спір пов`язаний з діяльністю Компанії й управлінням нею. Наслідки його вирішення можуть впливати на трудові правовідносини з головою правління Компанії, що не змінює корпоративного характеру такого спору.
Звернення до суду для припинення трудового договору (контракту) у випадках, якщо він укладений з порушенням обмежень, є складовою цілісного механізму запобігання корупційним правопорушенням, передбаченого статтею 26 Закону № 1700-VІІ, тому доцільним є зберігати єдину юрисдикційну належність спорів про припинення повноважень керівника та/або членів виконавчого органу господарського товариства для формування стабільної та послідовної судової практики щодо належності таких спорів до господарської юрисдикції.
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 листопада 2022 року м. Київ Справа № 906/513/18 Провадження № 12-66гс21 Велика Палата Верховного Суду у складі: головуючої судді Рогач Л. І., судді-доповідача Пількова К. М., суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж...
Не згоден з цим рішенням. Вважаю, що адвокат не може за своєю природою перебувати у трудових підпорядкованих відносинах і бути залежним від роботодавця. Законом не передбачений такий вид адвокатської діяльності, саме відсутність такого розуміння незалежної професійної діяльності й вбиває адвокатуру.
Суд зазначив:
18. Велика Палата Верховного Суду відхиляє доводи ТОВ "Малинський спецкар`єр" про необхідність відмовити у задоволенні вимог АТ "Житомиробленерго" через те, що воно не надало докази сплати адвокату Приведьону В. М. відповідних сум, оскільки за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги в разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (див. пункти 138, 139 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).
19. Також підлягають відхиленню доводи АТ "Житомиробленерго" про необхідність відмовити у стягненні витрат на правову допомогу через те, що АТ "Житомиробленерго" та адвокат Приведьон В. М. перебувають у трудових відносинах, оскільки за висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 910/10507/21 та від 09.07.2020 у справі № 826/15943/17, адвокат може представляти юридичну особу, з якою він перебуває у трудових відносинах, за умови укладення з нею договору про правову допомогу з дотриманням усіх вимог Закону № 5076-VI. Укладення юридичною особою договору про правову допомогу зі своїм працівником, який одночасно є адвокатом, не суперечить чинному законодавству України.
20. Разом з цим Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими доводи ТОВ "Малинський спецкар`єр" про суттєве погіршення його фінансового стану. Так, з доданих до його заперечень копій рішення Виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області від 09.06.2022 № 106, звітів та висновків про визначення ринкової вартості ремонтно-будівельних робіт № 5443/1/22 від 15.08.2022 на суму 106 703 грн, № 5443/2/22 від 15.08.2022 на суму 3 804 974 грн, № 5443/3/22 від 19.08.2022 на суму 550 015 грн, № 5443/4/22 від 19.08.2022 на суму 1 760 303 грн, № 5443/5/22 від 19.08.2022 на суму 604 770 грн, № 5443/6/22 від 19.08.2022 на суму 8 314 грн, № 5443/7/22 від 15.08.2022 на суму 413 826 грн і № 5443/8/22 від 19.08.2022 на суму 1 903 096 грн, виготовленими суб`єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський експертно-правовий союз», а також зведеного розрахунку, здійсненого головним бухгалтером Степаненко С. М., слідує, що внаслідок збройної агресії російської федерації майно ТОВ "Малинський спецкар`єр" зазнало руйнувань та пошкоджень на загальну суму 9 152 001 грн.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 листопада 2022 року місто Київ Справа № 916/228/22 Провадження № 12-26гс22 Велика Палата Верховного Суду у складі: судді-доповідача Пількова К. М., суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О....
Під Новий рік трапляються чудеса. Велика палата зазначає про необхідність виконання вимог Закону та Конституції України, а не листів ВРП чи ДСА. Суд зазначив:
8.23. Особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір».
8.24. При цьому надані Державною судовою адміністрацією України в листі від 29.10.2021 № 10-19326/21 та Вищою радою правосуддя в листі від 30.11.2021 № 28581/0/9-21 роз`яснення щодо того, що вказана норма (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір») не набрала чинності у порядку, встановленому Законом, не змінюють установленого порядку та умов набрання чинності нормативно-правовим актом.
Єдине, що на сайті судової влади автоматично не можна досі сформувати таку квитанцію тому її потрібно формувати у ручну. Ситуація, що демонструє неможливість створення суду зі штучним інтелектом в Україні, він просто буде неспроможен приймати рішення у законодавчому полі, яке не залежить від Закону. І раджу прочитати окрему думку суддів адміністративної юрисдикції, дуже цікаво.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 листопада 2022 року м. Київ Справа № 910/7310/20 Провадження № 12-23гс22 Велика Палата Верховного Суду у складі: судді-доповідача Пількова К. М., суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С...
Велика палата нарешті прочитала Закон та відійшла від раніше прийнятих позицій і зазначила:
10.1. Передбачений частиною першою статті 74 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» та статтею 339 Господарського процесуального кодексу України судовий захист прав та законних інтересів, порушених рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, має бути ефективним, зокрема, доступним для тих, кого він стосується, спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення та не залежати від дій, які виконавець вчиняє на свій розсуд.
10.2. Відповідно до висловлених раніше висновків Великої Палати Верховного Суду про застосування частини першої статті 41 Закону № 1404-VIII (див. mutatis mutandis пункти 77, 79 постанови від 03.11.2020 у справі № 916/617/17) постанову про закінчення виконавчого провадження, яка ухвалена без урахування вимог закону, можна оскаржити в судовому порядку, а відновлення відповідних прав скаржника може бути ефективно здійснене у разі задоволення скарги та скасування такої постанови.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 листопада 2022 року м. Київ Справа № 911/3135/20 Провадження № 12-10гс22 Велика Палата Верховного Суду у складі: головуючої судді Рогач Л. І., судді-доповідача Пількова К. М., суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Жел...
Чергове рогачьовське рішення. Такого натягування знущання з правової визначеності я давно не бачив. Дуже цікаво, що стоїть за цією справою, що потрібно будо так знущатись з правової визначеності та просто цинічного поновлення строків.
Думаю це рішення повинно увійти в підручники, як таке, що демонструє можливість перекрутити будь-що, починаючи від суті спору, способу захисту та доведення строків звернення з позовом. Фактичне зараз можна скасувати будь-яку відміну реєстрації припинення юрособи. Рейдери аплодують стоячи.
Постанова Іменем України 23 листопада 2022 року м. Київ Справа № 2318/1249/2012 Провадження № 14-96свц22 Велика Палата Верховного Суду у складі головуючого судді Рогач Л. І., судді-доповідачаГудими Д. А., суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Зо...
Суддя трирічка в чергове проігнорував прямі норми Закону просто навівши обгрунтування про справедливість, хоча в інших аналогічних справах, як і в Законі немає норми про вину заявника. Тобто якщо щось хоче суддя трирічка, то завжди може переступити через Закон, який би він не був.
Сама справа цікава, звичайно без публічного поширення негативної інформації навряд чи можна вважати про порушення честі та ділової репутації. Але все це в чергове підтверджує незрілість тих, кого обрали без досвіду у вищу судову інстанцію, на мій погляд.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 листопада 2022 року м. Київ Справа № 345/1537/21 Провадження № 14-41цс22 Велика Палата Верховного Суду у складі: судді-доповідача Ситнік О. М., суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Ка...
Велика палата у чергове продемонструвала зневагу до остаточного судового рішення та профанацію судового захисту.
Суд зазначив, що сторонами основного зобов`язання - кредитного договору від 24 липня 2007 року №106/КВ-07 - є ТОВ «Укрпромбанк» та фізична особа-підприємець ОСОБА_6 , а договір - господарським. Ті ж самі сторони уклали і забезпечувальний договір іпотеки, за яким зобов`язання ОСОБА_6 перейшло до його правонаступників - спадкоємців відповідно до вимог статей 1281, 1282 ЦК України та статті 23 Закону № 898-IV.
Заміна однієї із сторін забезпечувального зобов`язання не впливає на визначення юрисдикції вказаного спору, який підлягає розгляду в тому із судочинстві, що і спір за основним зобов`язанням, який був розглянутий господарським судом.
Тому спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Оскільки справа належить до розгляду господарського суду, Велика Палата Верховного Суду при розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 діє як касаційна інстанція суду цивільної юрисдикції, а значить не має повноважень розглядати справу по суті.
Суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми процесуального права і помилкового розглянули справу в порядку цивільного судочинства.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 листопада 2022 року м. Київ Справа № 922/1964/21 Провадження № 12-14гс22 Велика Палата Верховного Суду у складі: головуючої судді Рогач Л. І., судді-доповідача Ткача І. В., суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзн...
Велика палата відійшла від раніше прийнятих позицій і дала більше свободи для встановлення витрат на правову допомогу зазначив:
168.Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
169.У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
170.Враховуючи наведені вище висновки, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від зазначених висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 листопада 2022 року м. Київ Справа № 910/6355/20 Провадження № 12-41гс21 Велика Палата Верховного Суду у складі: головуючої судді Рогач Л. І., судді-доповідача Пількова К. М., суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Жел...
Велика палата зазначила:
11.1. Зі змісту статей 73, 74, 75, 77, 86 ГПК України вбачається, що ухвалення попереднього судового рішення про визнання протиправними дій (бездіяльності) державного виконавця не є обов`язковим для вирішення іншої справи, в якій розглядаються позовні вимоги про відшкодування шкоди, завданої такими діяннями, оскільки законодавство не містить обмежень у засобах доказування обставин, що можуть свідчити про протиправність діянь державного виконавця, а господарський суд може самостійно встановити наявність чи відсутність складу відповідного цивільного правопорушення, яке стало підставою для звернення до суду, шляхом оцінки наданих сторонами доказів.
11.2. Зазначене попереднє рішення може бути враховано під час розгляду такого спору та слугувати підставою для звільнення учасників процесу від доказування певних обставин з урахуванням передбачених статтею 75 ГПК України правил, зокрема, що преюдиціальне значення надається виключно обставинам, установленим судовими рішеннями, серед яких можна виокремити обставини (факти) про те, чи мали місце ці діяння та чи вчинені вони цією особою, а не правовій оцінці таких обставин, яка може полягати, зокрема, у висновках суду про те, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною.
11.3. Основним завданням конкурсного процесу є рівномірний розподіл майна (конкурсної маси) боржника поміж його кредиторами. Обставини, встановлені при розгляді кредиторських вимог згідно з ухвалою суду у справі про банкрутство, беруться до уваги при подальшому розгляді інших спорів у справі про банкрутство.
11.4. Інститутом банкрутства утворено особливі процедури, які у значній мірі мають ознаки виконавчого провадження, але здійснюються у судовому процесі за участю ліквідатора, контроль за діяльністю якого здійснює суд, без залучення судового виконавця. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII у редакції, чинній на час уведення ліквідаційної процедури, виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом. Отже, на стадії ліквідаційної процедури боржника із закінченням виконавчого провадження судовий виконавець позбавляється не тільки повноважень щодо виконання судового рішення, але й щодо вжиття заходів до збереження майна боржника. Усі ці повноваження переходять до ліквідатора боржника і визначаються процесуальними нормами законодавства про банкрутство, які діють переважно щодо загальних норм виконавчого провадження.
11.5. Боржник в особі ліквідатора може в ході ліквідаційної процедури заявити вимоги до осіб, унаслідок дій / бездіяльності яких йому було завдано збитків. Стягнення боржником збитків з органу ДВС, завданих втратою майна у виконавчому провадженні, якщо подія мала місце під час триваючої процедури неплатоспроможності боржника, вимагає врахування специфіки законодавчого врегулювання процедури банкрутства для встановлення як розміру збитків, так і причинно-наслідкового зв`язку між діями / бездіяльністю органу ДВС і настанням майнових утрат для боржника.
11.6. При вирішенні спорів про стягнення на користь боржника збитків, завданих утратою (пошкодженням) його майна, яке підлягало включенню до ліквідаційної маси, судам належить дослідити: наслідки вибуття майна (предмета застави, іпотеки) із власності боржника перебували у причинно-наслідковому зв`язку з неправомірними діями / бездіяльністю органу ДВС чи вони стали результатом звернення стягнення на це майно як на предмет застави та знайшли схвалення суду у процедурі банкрутства відповідно до частини шостої статті 41 КУзПБ за результатом розгляду спору про грошові вимоги кредитора-заставодержателя у процедурі банкрутства.
Постанова Іменем України 26 жовтня 2022 року м. Київ Справа № 229/1026/21 Провадження № 14-205цс21 Велика Палата Верховного Суду у складі судді-доповідача Штелик С. П., суддів Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Пількова К...
Завдяки суддям трирічкам, які з огляду на свої амбіції та намагання будь-якою ціною потрапити в історію, вже п'ятий рік судді не можуть прочитати прямі норми закону про виконавче провадження, а саме однієї статті, яка законодавцем спеціально поділена на дві частини. Перша для виконавчих документів виданих судом, друга для позасудових документів. І з цього вже четверта позиція яка фактично в чергове знищує правову визначеність.
Суд зазначив:
91. З огляду на все вищезазначене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком апеляційного суду про те, що, оскільки у цій справі спірні правовідносини пов`язані з безпідставним, на думку позивача, неповерненням відповідачем (фізичною особою) йому грошових коштів, то спір не є публічно-правовим, а випливає з відносин, які стосуються реалізації права позивача на захист майнових прав, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. При цьому, враховуючи відсутність між сторонами господарських правовідносин, як і спору про право, який виник з таких правовідносин, відсутність імперативних норм процесуального закону про віднесення такого виду спору до юрисдикції господарських судів, спір у цій справі має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 вересня 2022 року м. Київ Справа № 125/2157/19 Провадження № 14-40цс21 Велика Палата Верховного Суду у складі: судді-доповідача Сімоненко В. М., суддів Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Лобойка Л. М., Пілько...
Велика палата, хоча по суті й прийняла правильне та справедливе рішення, однак не спромоглася сформувати правовий висновок самостійно, мабуть, втомились переписуючи непотрібні факти та норми для солідності.
Суд зазначив:
56. Вимоги особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України) та застосування реституції, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину. Інтерес іншої особи полягає в тому, щоб відновити свої права через повернення майна відчужувачу. Якщо повернення майна його відчужувачу не відновлює права позивача, то судом може бути застосований іншій ефективний спосіб захисту порушеного права в рамках заявлених позовних вимог.
77. Велика Палата Верховного Суду вказує, що не є ефективним способом захисту позов про визнання договору недійсним у разі, якщо особа має на меті отримати лише еквівалент вартості своєї частки у спільному майні, оскільки такий спосіб захисту не захищає та не відновлює в результаті її порушене право в той спосіб, який вона обрала.
85. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що приписи частин четвертої та п`ятої статті 71 СК України і статті 365 ЦК України, з урахуванням принципу розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК Украйни) треба розуміти так: (а) правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі статтею 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації); (б) якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні.
89. У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 жовтня 2022 року м. Київ Справа № 906/1318/19 (295/16026/18) Провадження № 12-68гс21 Велика Палата Верховного Суду у складі: головуючої судді Рогач Л. І., судді-доповідача Ткача І. В., суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. ...
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що визначення розміру відшкодування повинно здійснюватися з урахуванням встановленого ступеня втрати професійної працездатності та з моменту, коли у позивача з`явилось право на відповідне відшкодування - тобто з 02.08.2013 (дати ДТП та отримання позивачем травми).
86. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 20.06.2018 у справі № 348/2116/16-ц, щодо дати набуття потерпілою особою права на відшкодування заробітку, втраченого внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності на підставі статей 1195, 1197 ЦК України.
