пройдисвіт

Бог не без милості, козак не без щастя

[panteleimonys]

На цій сторінці буду виставляти різні етапи свого хобі, яке тісно пов'язане з історією України. Якщо це комусь буде цікавим, радий тут вітати.

[panteleimonys]

Ква

[panteleimonys]

Закономірна підлість це коли вперше за тривалий час хочеться випити, є така можливість, немає настрою, і як назло я приймаю антибіотики..

[panteleimonys]

Вирішив пробувати перевестися, аби втілити мрію дитинства у життя. Хоча це і збільшить кількість проблем у житті, але похуй. Доле, виклик кинуто. Тепер чи вийде тільки

[panteleimonys]

Сьогодні почув історію як камерад через вік був направлений до проктолога. Як побачив величезні пальці лікаря і майже втрачав свідомість. Я звісно не бував там, але хай бог милує, ледь не всрався від сміху

[panteleimonys]

Ги

[panteleimonys]

Місцевий питає, ти холостяк? Кажу да, його відповідь трохи вбила 😸 на його думку я самий щасливий чуловік в цій кімнаті

[panteleimonys]

Знову доля занесла у Одесу, тепер по службовій діяльності. Розйобані будівлі, вимкнення світла, постійні обстріли. Які ж наші сусіди гниди, бодай ви всралися якщо це читаєте

[panteleimonys]

Партизани ганяли нас лісом, а ми, в свою чергу, ганяли їх. Постріли, крики, дими і вибухи. Задоволені та брудні потім пили разом алкоголь, їли картоплю з багаття і були просто щасливі. Тому, цю нагороду на формі я можу собі дозволити носити як пам'ять про це, бо ж напевно, таких подій більше ніколи не буде

[you-should-not-read-this]

життя не таке вже й погане, коли ти маєш змогу спокійно покакати.

[panteleimonys]

Учора, за застіллям в сім'ї камерада, одна пані у телефонному режимі посварилася з чоловіком. Вже під вечір захотіла потанцювати, запросила мене, плакала і посміхалася водночас. Трохи підтримав її і вона так обійняла, я й досі напевно не відійшов від того.

Таке дивне відчуття чесно кажучи. Певного тепла і суму. Чомусь і досі не відпускає

[panteleimonys]

Після підриву не міг працювати ні з гравером, ні з болгаркою. Що казати, навіть відкривши мамі шампанське я закляк свого часу у ступорі через хлопок. Йобані флешбеки. Але хуй там стирчав. Сьогодні у масці на все обличчя, у добрих рукавицях, але я зміг зачистити шолом і болгаркою, і гравером, і пішло воно нахуй бо треба працювати над собою і насолоджуватися результатами. Та й таке

[panteleimonys]

Товариш по службі зайобує ліхтарем, світячи в очі і коментуючи "зараз вилетить птічка". Щось мені здається ця птічка зараз полетить у чиєсь гніздо

[panteleimonys]

Вперше приїхав у Одесу, і хоч вільного часу небагато, але випала нагода пошаройобитись містом. Дуже цікаві люди, дуже колоритне містечко. Одесити, ви прикольні, і трохи дивні

[panteleimonys]

Що ж, або це буде тривала відпустка або кінець цього блогу. Дякую всім хто цікавився цим творінням, якщо такі справді були, можливо мій глузд лишиться на місці і я повернусь. А поки, щасти вам 🫡

[panteleimonys]

[panteleimonys]

Однією з причин за що я люблю своє захоплення є природа, і відсутність там людей. На цьому зображенні лише поле, на якому протягом століть знаходилось поселення. Неподалік про це можуть свідчити могили його мешканців, останні з яких спочили більше половини століття тому. Розширювати кругозір про своє минуле і просто ловити незабутні колорити всього найпрекраснішого з того, що міг би створити світ. Напевно, саме тут я почуваюсь затишно. Особливо гостро це відчувається коли рідко маєш змогу цим насолоджуватися