Dursun zaman:)
seen from Canada
seen from United Kingdom
seen from Türkiye
seen from Thailand

seen from Canada

seen from Canada
seen from Russia

seen from Chile

seen from Germany
seen from China
seen from United States
seen from United States
seen from Russia
seen from China

seen from United Kingdom
seen from Singapore
seen from Australia

seen from United States
seen from Saudi Arabia
seen from United States
Dursun zaman:)
I have a lot inside my head that needs to be let out, but nothing is working. I tried to talk about, write about with a paper and pen, or journal that on an online diary like here, but once I decide to, I just feel my chest tightness and my vision blacks out.
Moreover, I'm physically sick and exhausted as fuck and my brain hasn't had a break for long time.
I mean there's an upcoming possible burst, when? And how? I have no idea, I just hope the damage would be fixable.
Kimsem yok! Sadece sen! Sadece sen! Tut elimden, Şu dünya Cehenemi'nden, Geçerken..
Tek başıma, Bırakma beni!
Ich kapiers nicht. Ich. Versteh. Es. Einfach. Nicht.
Sie steht auf ihn, er will nichts von ihr. Aber sie sehen sich jeden Tag?? Die beiden werden doch so sicher noch zusammen kommenr.. So wars bei uns beiden doch auch.. Sie wird nicht locker lassen😐
пʼятдесятий день війни
Пости з інстаграму виховали в нас хибну думку, що усе залежить від нас. Наше життя - в наших руках. Наші досягнення - даються по справедливості (ні). Dream big - і усе вдасться. Важко посперечатись, та й немає сенсу. У мирному житті це ще хоч якось могло працювати, але не тепер.
Зараз, думаю в багатьох, така фрустрація всередині, що наші життя - зовсім не в наших руках. Якогось хєра якісь довбойоби вирішили чинити нашу долю своїми лапами. Це злить та змушує закипати ненависті всередині. Ти не розумієш, заради чого уся ця війна, чому якісь івани пруть на мою землю, на землю, де зростали мої батьки, мої дідусі з бабусями. Чому вони майже усе життя прожили під окупацією російської імперії, а потім більшовиків і комуністів. Чому вони (кажу саме про своїх) не мали таку сильну самоідентифікацію тоді, як маємо ми сьогодні (слава богу). Чому русня не може відʼїбатись від нас та дати нормально жити?
Причини ми усі розуміємо - жадібність, промиті мізки, відсутність критичного мислення і власної думки тощо. Перелік не дуже великий, але змістовний, хоча можна і продовжувати. Але якщо копати глибше - ну якого хєра?
Будинки ми відбудуємо, інфраструктуру налагодимо, але хто поверне людей? Хто поверне дітей матерям? Тисячі людських душ покинули цей світ вже через руку цих дармоїдів, ще більше втратили своє життя, яке було до війни. Величезна трагедія цього часу відбувається навколо нас і нікуди від неї не втекти та не дітись. То є наше і воно болить і буде боліти, де б ти не знаходився, щоб ти не робив.
Виявляється, що велике щастя жити без сирен за вікном та не боятись прильотів. Не читати новин по 50 разів на день вишукуючи новини про свої міста. Не дізнаватись про масові зґвалтовання дітей та жінок та замордованих людей, тіла яких знаходять кожного дня на звільнених територіях. Не залежити так від рішень декількох десятків людей, які можуть дати зброю, щоб захистити нас; які можуть посилити санкції, які змінять курс війни; які можуть взагалі навіть зробити держпереворіт в мордовії (адже усі знають, що революції можливі лише за сприяння верхівки).
“Ти скоро звикнеш”, - каже мені мій хлопець, який поїхав з Горлівки, коли в 2014 розпочалась війна. Він свого часу слухав багато прильотів, має багато історій, в тому числі як і потрапили в його університет, на наступний день після здачі сесії, і як біля дому влучили у міліцейський відділок, і як треба було готувати на вулиці, оскільки а ні води, а ні газу не було...
А я не хочу звикати. Моє життя на паузі з 24-го лютого. І хоча в мене оновилась рутина і з кожним тижднем додаються якісь більш звичні справи, які я ще місяць тому перестала робити через тривогу - насолоджуватись життям я не можу. Хоч мені і пощастило, що я у Києві. Хоч біля мене прям поруч прильотів не було. Хоч як. Гнітюче відчуття та біль від напруги у шиї не зникає і не скоро зникне.
今天的任务
Yesterday, despite it all, was pretty productive! I completed all my Chinese tasks aside from my bonus, and managed to do something for all four of my non-study tasks ^_^
学习任务
attend two online Chinese tutorials with LTL
complete 3X flash cards (HSK 4, HSK 5, Spoonfed Chinese)
Listen to one episode of Teatime Chinese
Bonus: Write a diary entry
非学习任务
apply to at least 2 jobs
clean kitchen
go get cat scratch products
Bonus: clean bathroom