Charivnyk

кава то любов ☕️ | вона/її | https://bsky.app/profile/charivnyk.bsky.social

[charivnyk]

Тут починається мій шлях чарівника письменника 🖋

Фанхати:

◆ Gachiakuta

Фанфіки:

◆ Тамзі x читач/читачка (Ґачіакута):

▪︎ Ловинка

▪︎ Гість серед ночі

ВАЖЛИВО:

▪︎ якщо у пейрингах не вказано конкретні займенники читача, тоді опис читача буде йтись у нейтральному чоловічому роді

▪︎ я забороняю використання мого тексту та будь-яку його взаємодію зі ШІ

–––––––––––––––––––––––––––––––––––

This cursive is just as beautiful as Tamsy

[m1ons]

kittyfinn and owladd heheh

[intermezzovsky]

Підмогильний!

[intermezzovsky]

Хвильовий

[nekilamb]

Нам дуже подобається Крило й не важливо що вона появлялась тільки в пару фреймах, й в нас таке відчуття що в неї завжди посмішка но нам хочеться думати що вона й різні емоції робить іще не полюбити її вії вони дуже грані хочемо більше її в манзі бачити

Насправді в нас більше з нею скечтів.....

Translation: deepl

We really like Wing, and it doesn't matter that she only appeared in a couple of frames. We feel like she's always smiling, but we want to think that she also has other emotions. It's impossible not to love her eyelashes, they're so beautiful. We want to see more of her in the manga.

Actually, we have more sketches with her...

[mangopp]

hello sorry for not posting much lolol, this is what i have been interested in

[bonezoid]

[chimuos]

enjin my favorite but i can’t draw him for so,e reason this is all i got #yepimwashed

[batcatsle]

just enjin because I like drawing him🌂

[xiretsaa]

Week 1 for Gachitober!!!

Here are days 1-7!!

[chimuos]

till

[chimuos]

[suns-fanart]

Can’t believe I haven’t posted Tamsy does an Ollie here

[kanoshmano]

Happy Birthday Queen!

[nekilamb]

Нам байдуже що зараз осінь но не коли не пізно отримати улюбленого героя який дивиться на те що їм подобається но це вже вам вирішувати на що так дивиться Рійо

( ´ ∀ `)ノ～ ♡

Translation: deepl

We don't care that it's autumn now, but it's never too late to get your favorite character who looks at what they like, but it's up to you to decide what Riyo is looking at.

( ´ ∀ `)ノ～ ♡

[charivnyk]

Вітаємо наша зе бест бесті ☆

як тобі думка про те що Тамзі плете браслети особисто тільки для читача й дає для кожного значення або ж зробити один но частинкою себе додати своє дорогоцінне волосся тільки для тебе))) було ми іще мило би вони зробили для друг друга браслети й тамзі самозадоволено казав читачу що в нього так жахливо вийшло й йому потрібно це носити й він то зробив такий гарний браслет для читача й читач робити дуже багато браслетів, щоб вийшло той самий ідеальний но тамзі збирає всі браслети від читача які б вони не були жахливі собі скриньку яку читач не коли б не побачив

Но як тобі думка бесті

(ﾉ´ヮ`)ﾉ*: ･ﾟ

Зе бест пташеня евер ✨️

Тамзі тут такий гад, він ніколи в житті не признається, що колекціонує браслети читача. Мені подобається, ЧЕКАЙТЕ ФАНФІК!

[charivnyk]

Гість серед ночі

Фанхата: Gachiakuta.

Відносини: Тамзі x читач/читачка.

Жанр: Hurt/Comfort, флаф.

Попередження: спойлери.

Вже не одну ніч підряд тебе мучить безсоння. Ще нещодавній відпочинок і відновлення сил тепер перетворились на справжні тортури. Все через те, що останнім часом на тебе навалилось багато роботи та ще й турбують різні думки, які без перестану зринають у голові. Якщо ж вдається заснути, тоді не дають спокою жахіття. У цю ніч ніякого дива не сталось. Після довгого глядіння у стелю ти нарешті відчуваєш, як грузнеш у м'якій подушці і з полегшенням віддаєшся відчуттю. Яке тривало недовго. Неприємні сновидіння почали підкрадатись як гадюки. Вони не виявляли поблажливості, не дозволяли втекти від них, тримали тебе непритомним. Ці страждання, як тобі здавалося, тривали цілі години. Від накату емоцій ти не витримуєш і рефлекторно розплющуєш повіки, ніби вдруге після сну. Твій погляд врізається в темноту. Де на тебе пильно дивляться золоті очі.

Секунду ти не можеш зрозуміти це продовження видіння чи ні. Вони не спускають з тебе ока, пронизують найпотаємніші місця всередині тебе — ті, про які ти й сам не бажав би знати, саму душу. Ти затамував подих. Нібито якщо зробиш найменший видих, неодмінно станеться щось погане.

Не одразу, але твій зір звикає до темряви, і риси речей навколо поволі промальовуються. Золоті очі вже не здаються такими ворожими. Навпаки, ти бачиш знайомий силует, знайоме довге волосся...

— Тамзі..? Що ти тут робиш?

Якийсь час Тамзі мовчки продовжував дивитися на тебе, потім заплющив очі й награно зітхнув, ніби дорослий, який втомився пояснювати дитині елементарні речі.

— В'яжу. Ти сам казав заходити до тебе в будь-який час, коли буду почуватися самотньо. Забув?

Так, було таке. Колись ти випадково побачив Тамзі зайнятого перебиранням ниток. І звичайна людина подумала б, що це його гобі. Бо тільки так можна було пояснити його пристрасне в'язання годинами. Але ти помітив дещо. Було в його очах нездорове захоплення, в них палахкотів маленький вогник. Він був ніби одержимий цим. Плетіння заворожувало його й діяло, як заспокійливе. Але це ще не все. В його поведінці, окрім того, була самотність. Або втеча від самотності. Ти не міг точно зрозуміти. Проте тобі вже було цього достатньо, щоб проявити дружню підтримку, і Тамзі був тільки радий твоїй компанії.

Але зараз момент був дійсно непідходящий. Він помітив твій схвильований стан і питально заглянув в очі, хоча вже знав відповідь наперед:

— Наснилися жахи?

Тамзі міг би розбудити тебе. Увісні ти мав би видати якийсь стогін або твоє дихання мало хоча б трохи пришвидшитись. Але він не хотів. Тамзі сидів не поворухнувшись, ніби зачарований. Він втішався з твоїх страждань, споглядав за таким привабливим видовищем. Йому було цікаво, наскільки довго ти витримаєш муки. Яким буде твій пік? Твої жалібні звуки обливали солодким медом його вуха. І якби ти був уважнішим, то помітив би, ще як тільки розплющив очі, вдоволену усмішку.

На твоє мовчання Тамзі тільки хихотнув і вернувся до свого плетіння. Він сидів на краю твого ліжка. Його очі світились. Їхній пустельний колір виділявся серед прозорої блакиті його життєдайного знаряддя. По кімнаті чулося відлуння тихого шарудіння ниткою і лагідне, напівголосне мугикання невідомої мелодії. Можливо, це було якраз те, що тобі було необхідно: відчути чиюсь присутність в кімнаті, безпеку, спокій... Як іронічно. Виявляється не ти розраджуєш Тамзі, а він тебе. Ти вмощуєшся зручніше на ліжку. Блякле блакитняве світло схоже на сяйво нічника. Втома знову огортає тебе, і поволі ти віддаєшся вабливим марам, бачачи перед собою ще золотавий відтінок, що мляво виблискує у темнистому тумані лазурі. І тільки через деякий час кімната знову наповнилась темрявою. Навіть місячне світло не могло пробитись крізь затулені на вікнах штори. Тамзі закінчив в'язати. Йому не було сумно йти геть, бо він отримав навіть більше, ніж очікував. І кому безумовно будуть снитися чудові сни в цю ніч, так це йому.

Але золоті очі не полишать тебе ні в снах, ні наяву.