боїшся шо в інтернеті узнають шо ти в жизні киця а не мортіша аддамс
will byers stan first human second
No title available
Xuebing Du

blake kathryn

titsay
YOU ARE THE REASON

#extradirty

JVL
Monterey Bay Aquarium
sheepfilms

Kaledo Art
No title available

❣ Chile in a Photography ❣

shark vs the universe
let's talk about Bridgerton tea, my ask is open
trying on a metaphor
art blog(derogatory)
Today's Document
No title available

PR's Tumblrdome
seen from Canada

seen from Germany
seen from Spain

seen from United States

seen from United States

seen from Singapore
seen from United States

seen from United States
seen from Germany
seen from United Kingdom

seen from France
seen from Singapore
seen from Germany
seen from United States
seen from United States

seen from Russia

seen from Germany
seen from Singapore
seen from United States
seen from United States
@koshkamurchalka
боїшся шо в інтернеті узнають шо ти в жизні киця а не мортіша аддамс
вайбовые фильмы
мне сказали "я кажется начинаю выкупать фильмы какого вайба тебе нравятся" и я такая о боже да, я рада что мне не нужно объяснять какие, потому что я и сама не знаю
поэтому я решила составить список фильмов которые несут именно тот вайб в котором я хотела бы жить, тут не будет стерильных фильмов с современной вылизанной картинкой, это фильмы такого вайба, что если вы рыбы по гороскопу, ведьма, или человек который чувствует что он чувствует чувства не так как остальные - вы поймете меня и поймете о чем я! и фильмы вам понравятся!
1. хорошо быть тихоней (да, я начинаю с банальности, тем самым завлекая тех, кто все же слегка далек от этого вайба но может понять!)
2. убей своих любимых
3. общество мертвых поэтов (я рекомендую смотреть его несколько раз)
4. клуб завтрак
5. улыбка моны лизи (схоже с обществом мертвых поэтов)
6. октябрськое небо (снято по рассказу "ракетная команда")
7. одинокий мужчина
8. увлечение
9. бестолковые (не смотрите что это "девчачий" фильм, он очень хороший)
10. дрянные девчонки
11. 500 дней лета
12. вечное сияние чистого разума (да тоже банальность сори)
13. сериал друзья (это самое банальное что есть но у него такой вайб..... его просто сделали мейнстримом но если вы его поймете, вы поймете)
14. мечтатели, реж. бертолуччи (выделываюсь что знаю кто режиссер но этот фильм просто поразил меня, я хочу так жить)
15. малхолланд-драйв (сразу предупреждаю - сложных артхаус, но оно того стоит)
16. тіні забутих предків, реж. параджанова (украинская классика и один из моих любимых фильмов, воистину)
17. цвет граната, все того же параджанова (непонятный но красивый)
18. невинность
19. вий
20. вечора на хуторе близ диканьки
21. лолита
22. горбатая гора
23. битлджус
24. семейка аддамс
25. учитель на замену
26. пианист
27. одержимость
28. талантливый мистер рипли
29. умница уилл хантинг (каюсь, не смотрела но в планах!)
30. бойцовский клуб (простите меня)
ну, это все что я смогла вспомнить но надеюсь этот список пополнится!
мама завжди мені казала: "тягнись до тих , хто розумніший за тебе, в кого ти можеш чомусь навчитися", а в мене поставало логічне питання - а ті шо розумніші з якої радості будуть зі мною спілкуватися, якщо вони також тягнуться до тих кто мудріший? чого я можу їх навчити?
мені здається я людина без талантів, не тих талантів як-от стрибати 5 метрів в довжину чи отримувати стипендію.... а щось цікаве! я не можу себе цікаво характеризувати, завжди виходить щось куце й недоречне
якщо я спробую себе описати то це будуть ті речі які я колись почула від людей, тобто, сама про себе я не знаю що сказати
це в усіх так?
я любила шоколад, голубе небо і прекрасні очі художника
це цитата з "сентиментальної історії" м. хвильового
ви коли-небудь дивилися на людину і думали про те, щоб ця мить ніколи не закінчувалась? коли хочеться затримувати погляд на кожній деталі, милуючись чи пасмом волосся, чи то горбинкою на носі, чи тим, як він мило мружить повіки від вранішнього сонця
я тільки один раз бачила як він спить, у поїзді (не один але поїздка була одна і довга тому рахується як один) і безповоротнью зачарувалася! іноді мені хочеться помінятися місцями з людиною щоб вона побачила себе моїми очами й відчула те що відчуваю я по відношенню до неї...
я розумію злодійок з діснеєвських мультфільмів, які прагнуть повернути собі молодість неважливо яким шляхом
боже, може мені треба до психотерапевта...?
не молода і не красива
теперішня молодь набагато краща ніж ми
вони дивляться нові аніме, слухають нову музику, вбираються у нові лахи
але прагнуть бути "ретро" - ставлять собі на аватари аску з євангеліона, так і не додивившись той євангеліон і не зрозумівши його, кричать "курт живий", не знаючи хто така кортні лав, скупляють все під тегом "гранж" на аліекспресі за шалені гроші, й скоса дивляться на тих кто не "альт", і незважаючи на те що кожен другий з них підтримує фемінізм і лгбт, вони не приймуть тебе до свого кола бо ти занадто стрейт, бо ти не такий гучний й розв'язно шалений як вони
мені всього 20 та я вже відчуваю розрив між мною й тим кому 16
я боюсь старішати, боюсь що я буду не така крута й не така young and beautiful як казала мама лана
я не хотіла читати юрія іздрика бо думала шо це дуже банально але читаю й не можу відірватися здається я закохалася
знову та дибільна пора року коли хочеться писати про любов
а в легені заходять зашпори од вуличної копоті
серце стукає бавиться біситься ти кричиш йому "досить, зараз мене буде викрито!"
перевтомлена розхристана вулиця гудить стукає машинами по бруківці наче по кісткам
пора коли ввижається марево поцілунків в задушливому метро
коли час розходиться як кола на воді від маленьких камінців
а ти стоїш на березі замуленого міського фонтану й вдихаєш запах сирості, й між рукотворним очеретом стрибає велика гидка жаба
і думаєш - господи, як добре що я тоді себе не вбив
мечтаю о том шоб целоваться под это( какой кошмар(
мы ехали в поезде на соседних полках, держались за руки, у тебя в наушниках играло что-то зарубежное, у меня - этот трек, я смотрела на тебя и думала о том, как же я сильно тебя люблю
творожний епізод
знаєте, нікому не рекомендую дивитися старі фото або читати старі пости тієї людини, яку ви любите, тобто, контент того періоду, коли ви ще не знали один одного і в нього було інше життя та інша любов, інші радощі та інші переживання. бо я подивилась, й тепер мені погано. здається, що раніше він був справжній і по справжньому щасливий а зараз це все не те і можливо він прикидається... знаєте, є просто такі люди які починають з кимось зустрічатися щоб забути когось? і незважаючи на усі "я вперше таке комусь кажу", на зачаровано-закохані погляди, на "боже, яка ж ти киця" я все одно не можу викинути з голови те що це все неправда й він просто намагається переконати не тільки мене а й самого себе.
що робити якщо я боюся сказати йому про це? серджуся на себе за те що я не можу припинити відчувати те що відчуваю й через це я трохи не довіряю йому.... й боже як це мене бісить.
я знаю що ми знаємо одне одного мало, ми не говорили про дитячі травми чи ще про щось, однак я знаю що в нього вмер батько коли йому було 8 років, а він знає що в мене непрості відносини з матір'ю. я так хочу про це все побалакати.. хочу дізнатись його краще, знати його не тільки веселим і балакучим, але знати про те коли йому погано чи гірко, коли хочеться ридати чи битися головою об стіну, бо в мене таке буває а поділитися я поки що з ним цим не можу, бо не хочу справляти враження людини у якої все погано. я боюсь сказати зайвого, сказати щось надто емоційне та надто інтимне. хоча пригадую, що так я думала тоді коли згаряче набалакала лілечці про свого вітчима й про те що було в мене в дитинстві. вона дивилася на мене розгублено й не знала що сказати а я вже тисячу разів пожалкувала що поділилася, але врешті-решт це було корисно для нас обох і наші відносини вийшли на інший рівень.
я хочу стати для нього такою ж близькою як і його друзі, щоб ділитися усім-усім, але для цього зарано й мене це дуже тривожить, бо я готова вже говорити й слухати, але боюся його збентежити.
боже, ну ці балачки про хлопців!
я зрозуміла шо я соромлюся комусь розповісти що в мене депресивний розлад. мені здається я можу знову провалитись в депресивний епізод й нікому не сказати. усі так багато жартують про це, типу ой хахаха депресія в 0 років, а інші од цього задовбались, й я не хочу шоб мої нові знайомі дивились на мене як на ту хто прагне уваги або ще шось. не знаю, сподіваюсь, нічого поганого не станеться але боже як мені ніяково... людина яка мені подобається сказала що не хочу зв'язуватись з тими в кого жорстко виявлені "бєди з башкой" а я така типу.... ага.... угу....
слухаю містморна і взагалі думер-плейлісти з українською музикою, й так добре...
як то кажуть, сонце сьогодні яскраво вмирало!
добривечір
ніколи б не подумала, що повернусь до тамблєру, та ще й українською.
дуже незвично було змінювати "18уо" на "20уо" та "пансексуальність" на чітко визначене "бісексуалка". чи вважаюсь я бісексуалкою, якщо в мене були стосунки наживо тільки з хлопцями? чи рахується інтернет-любов як відносини? якщо я спитаю це у своїх чотирьох колишніх дівчат, вони, певне, розсердяться, й матимуть рацію.
окей, навіщо мені блог на тамблєрі в 2021 році? усі давно перекочували в твіттер, а звідти - в інстаграм та тікток. не буду приховувати, тікток і твітер в мене теж є, але там забагато контенту й замало духу щоб ділитися справжніми думками. спробую вести щось на кшталт щоденника, як у американських серіалах. до речі, про серіали. останній сезон статевого виховання - БОМБА! правда, зі сльозоточивим газом, але то нічого, поплакати я люблю.
я познайомилась з хлопцем у якого є телеграм-канал (це така популярна штука у молодьожі, щас усі роблять ці срані телеграм-канали, навіть якщо нічого розказувати й нічим ділитися окрім спизжених фоток з пінтересту) й він мені неодноразово пропонував створити свій. а я подумала, нахрєна мені телеграм-канал якщо я не збираюсь ставати селебріті ніде окрім як у своєму інстаграмі(гіп-гіп ура моїй першій сотні переглядів сторіс!)? звичайно можна ділитися думками, але якщо я захочу написати щось чесне, наприклад, те, що мене бісить моя сусідка по общагі, бо вона та ще копуша, й через неї ми кожного разу мчимося до метро, як навіжені, щоб не запізнитись на пари? спойлер: запізнюємось все одно. а відбирати особливих, тих, кому можна читати телеграм-канал, я не хочу, я вважаю шо це дибільно. нахрєна він тоді взагалі? якщо я захочу розказати шось для кола вибраних, я напишу в наш чат з подругами й ми перемиємо кісточки усім ким захочемо.
блог на тамблєрі - для мене це розмова з самою собою, а читачі, сорі, але ви просто підслуховуєте. та я не проти :)
Gotham fandom: has been dead for a month
Me: Do you remember back in S2 when Edward gave a glass of water to Oswald and then in S3 it was Oswald’s turn to give Edward a cup of tea? Gay peak
Joffrey welcoming Cersei and Jaime in the Gates of Hell
what musical tonality is better to whine?
dr. Doofenshmirtz tells the next plan to capture the city:
Perry the Platypus: