5/5: Questo libro mi ha trasmesso la voglia di partire, la voglia di vivere... vivere meglio, vivere davvero. Partire per un viaggio, ma non una vacanza, un vero viaggio in qualche parte del mondo che mi porti a viaggiare dentro me stessa per liberarmi da tutto ciò che mi opprime e mi impedisce di vivere, liberarmi delle paure, le delusioni, il dolore, la tristezza, per iniziare a vivere con semplicità, lentezza, assaporando ogni momento della vita, godendo del piacere delle piccole cose, vivendo tutto con passione. È questo il percorso introspettivo che il protagonista della storia affronta, ne...
Questo libro mi ha trasmesso la voglia di partire, la voglia di vivere... vivere meglio, vivere davvero. Partire per un viaggio, ma non una vacanza, un vero viaggio in qualche parte del mondo che mi porti a viaggiare dentro me stessa per liberarmi da tutto ciò che mi opprime e mi impedisce di vivere, liberarmi delle paure, le delusioni, il dolore, la tristezza, per iniziare a vivere con semplicità, lentezza, assaporando ogni momento della vita, godendo del piacere delle piccole cose, vivendo tutto con passione. È questo il percorso introspettivo che il protagonista della storia affronta, nel suo viaggio in Costa Rica, scoprendo “La Pura Vida”, quella mentalità che ti invita a vivere con semplicità e ad amare la vita. È un libro bellissimo che apre gli occhi su molti aspetti della propria esistenza, mi ha trasmesso un senso di serenità, positività, ottimismo e una grande voglia di tornare (o iniziare) a vivere davvero. Ne consiglio la lettura, vi farà viaggiare con la mente e capire il senso della vita, ma attenzione, potrebbe avere un effetto collaterale, quello di provocare un’urgente voglia di prenotare un viaggio, fare le valigie e partire.
Star vs The Forces of Evil dobiegło końca. Nadeszła pora i sposobność, by przyjrzeć się całemu serialowi raz jeszcze.
Trochę to zajęło, aczkolwiek przełom maja i czerwca zawsze jest dla studenta bardzo pracowitym okresem. Tak czy inaczej oto wpis podsumowujący moją przygodę ze Star vs The Forces of Evil, serialem animowanym stworzonym przez Daron Nefcy wraz z jej ekipą.
Будь-яка річ, що з’являється у моєму «гардеробі», з перспективою стати щоденним напарником у пригодах, одразу-ж отримує ім’я, і цей випадок — не виключення.
Знайомтесь, це — Брулік.
Ось, що каже нам «Пачпорт продукту»: (актуально для моделей 2016-2017 рр.)
Вага: 0.526 кг. Об’єм: 20л. Матеріал: 210d nylon Ripstop, 400d nylon Twill.
BLACK DIAMOND Magnum 20 — це ультралегкий спортивно-міський рюкзак з м’якою вентильованою спинкою. Рюкзак дозволяє максимально комфортно нести за плечима усі необхідні речі, завдяки зручній системі підвіски reACTIV та добре вентильованій спинці, плечовим лямкам та поясному ременю OpenAir.
— м’яка вентильована спинка — основне відділення на застібці-блискавці — регульовані плечові лямки та поясний ремінь — м’які плечові лямки лямки — регульована грудна стяжка — кріплення для питної системи — кишеня на блискавці — бічні регульовані кишені — еластичний корд для кріплення додаткового спорядження
Цього разу я досить прискіпливо поставився до вибору рюкзака, та цілеспрямовано йшов до магазину, тільки от — за рюкзаком іншого, теж дуже відомого, бренду. Але в магазині, коли вишукував наплічника, Брулік прямо таки мозолив очі, і ніби вигукував — «Ось — Я, візьми мене!»
Екстер’єр — вище будь-яких похвал. Мінімальна кількість декоративних елементів зіграла свою роль — рюкзак виглядає стримано та навіть елегантно. Еластичний корд на фронтальній кишені закріплено стаціонарно — він не знімається, але і не заважає — скорше, корисний елемент, яким будуть користуватись час-від-часу.
Місця кріплень (по контуру кишені) дуже акуратно та естетично прошиті вузенькою стрічкою, накшталт MOLLE-інтерфейса, що, в свою чергу, розширює можливості кріплення спорядження та додаткових кишень до рюкзака. З кишенями, до речі, тут не густо…
При невеликому об’ємі і зовсім не дитячій вазі у, майже, 600 грам — у рюкзаку повністю відсутній органайзер, для канцелярії, на приклад… Це-ж штурмовий рюкзак з commuting можливостями!.. Як так? Все це замінено кишенею на фронтальній частині рюкзака, що закривається на блискавку під невеличким клапаном. Що у неї поміщається? Та немало всього, але «купкою і вперемішку».
Внутрішня поверхня рюкзака — світло-сірого, майже сріблястого кольору — це дуже зручно для пошуків невідомо де подівшихся дрібничок, та не дуже добре для поросячества типу мене…)) А от «м’яка» кишеня — має підкладку з чорної мікрофібри. В принципі — нормально, але кому там карабінчик для ключів? Його вшито в м’яку кишеню для електроніки чи окулярів…
Я от зараз так собі прикинув — я вчепив ключі від дому/машини на карабінчик, і туди само поклав окуляри. Для більшого ідиотизму — якісь дорогущі Julbo, або улюблені RayBan.
Бічні кишені — мають дуже великий запас об’єму, завдяки цікавій системі регулювання, але тільки в ширину. Вглиб — вміщається пляшка для води, об’ємом до 1 літра. (на фото — 0,75 л.) Можна і щось набагато більше, але воно буде випадати, з вірогідністю десь у 90%. Зате в ширину — хоч відро майонезу.
Поясний ремінь — вузький, що не зовсім добре для «штурмів» чи ПВД, але він легко знімається (потрібно лише розв’язати петельку), а для міста це досить зручно.
Блискавка основного відділення дуже довга, майже на всю висоту наплічника, та має 2 застібки, обладнані дуже зручними бігунками. Дуже зручно, що можна відкрити основне відділення майже повністю, але для повноцінного доступу — потрібно розстібнути компресійні стропи.
Матеріал рюкзака — не тримає опади. Взагалі не тримає. Від слова «Зовсім». Найменший одощик — пиши пропало. Оскільки в комплект не включений рейн-кавер (що дивно і не зрозуміло, зважаючи на ціну), довелось докупити невеличку накидку від Turbat, яка чудово справляється з опадами. Трохи дивна іронія — вітчизняна річ за 5$ на захисті 100+$ рюкзачка від іменитого бренду…
Пінний матеріал, що слугує вставкою на спинці — м’який. Це досить комфортно та приємно на дотик, але для наповнення спини — не найкраща ідея. Спина дуже слабко, навіть швидше — умовно, вентилюється і зовсім не відводить вологу. Влітку — просто катастрофа.
Нижня частина спинки «дуже анатомічно» згинається в області поясниці, що, безумовно, зручно в носінні м’яких речей та дріб’язку, але носити в рюкзаку ноутбук — це вже питання… А якщо рюкзак пустий — він просто трубочкою згинається. Це — модельний баг, а не проблема конкретного екземпляру, і властива обом моделям лінійки Магнум — 16 та 20 л. Я перевіряв…
Де рама, я вас питаю? Нема? То поставте в спинку хоч пластиковий жорсткий елемент… Кажете досить буде тільки тонесенької пінки? Ню-ню…
Сітка на спинці — виглядає як серйозна річ, а на факті — вже маю дірку з 5 копійок, приблизно в районі поясниці. Так, з момента покупки пройшло вже пів-року, але то були шість місяців досить охайного користування. На поясі я нічого не ношу, зачепів та порізів не було. Та то дарма. от результат через рік — трохи далі на фото….
У основному відділенні є кишеня для гідраційної системи, яка з легкістю вміщає в себе ноутбук з діагоналлю 15″. Але така модель користування загрожує фізичній цілісності Вашого гаджета — спинка, як я вже казав, занадто м’яка та тоненька, тож взагалі не захищатиме ноутбук від фізичного впливу.
Плечові ремені — з наповнювачем із того-ж матеріалу, що й спина. М’які, несерйозні на вигляд, але комфортно тримають вагу у 4-5 кг. Плечові ремені досить умовно вентилюються, але, за рахунок того, що прорізі в наповнювачі зроблені наскрізь — трохи свіжого повітря ми все-ж маємо. Я навантажував рюкзак до 7-8 кг, і носив досить довгий проміжок часу, не відчуваючи дискомфорту взагалі. Ось вже більше року я користуюсь цим наплічником щодня, майже 18 місяців, і не спостерігаю навіть найменшого натяку на деформацію демпферної підкладки або тканини плечей.
Один з еластичних кордів (на фронтальній кишені) почав розпускатись в місці вточки, ще з моменту придбання. Тоді — не звернув увагу, а зараз — напрошується висновок: Black Diamond, ви чого? WTF? Можливо я не правий, можливо я вимагаю забагато від рюкзака, але бляха! Black Diamond???
Фронтальна кишеня досить велика — в неї без проблем вміщається журнал, формату А4, на приклад, або щось більш об’ємне — дощовик, мембранка, тощо. Суттєвий недолік цієї кишеньки — це те, що вона нічим не закривається, а її вміст — нічим не фіксується, як у деяких, теж дуже відомих брендів. Розмір рюкзака та фронтальної кишені регулюється бічними стяжками.
Зауважу, що стяжки кріпляться в шов спинної панелі, що дуже добре — вага розподіляється краще, і можна зробити рюкзак досить компактним, за умови, що він пустий, або-ж зафіксувати нагружене добро. Дуже не вистачає нижнього ряду компресійних строп — все добро, що загружене в рюкзак збирається у нижній його половині. А та (нижня половина) скручена трубочкою, що додає задоволення від користування.
Скільки вміщається в 20-и літровий рюкзак? Як завжди — недостатньо. Але по ситуації — пара запасного взуття, куртка, записник, окуляри, 2 великих яблука, 3 банани, аптечка, пляшка води, книжка та інше дрібне EDC — легко і одночасно!
На фронтальній панелі є кріплення для маячка, на випадок оказії нічної поїздки на ровері, а бічних кишень мішків — два, на випадок, якщо вам потрібно ну дуууже багато води.
Зауважте, що наразі, в українські магазини надійшли наплічники 2018-го модельного року, вже із проведенною роботою над помилками! Він трішечки важчий, та має відмінності у зовнішньому вигляді!
Вцілому, скільки-б я не вказував на помилки та недоліки у конкретній моделі — це дуже приємний у користуванні рюкзачок, за вийнятком тих деяких дуже дивних та сумних моментів. Взагалі не ідеальний, але страшенно харизматичний. Я не виключаю, що мені, в плані недоліків пошиву, просто не пощастило з конкретним екземпляром, і, більше того, навіть рекомендував-би його до покупки, якщо Ви — фанат бренду, або просто хочете заощадити 20-30 баксів, у порівнянні з наплічниками одного теж дуже відомого бренду. Але! Якщо вже вирішили — тоді — обов’язково візьміть сірого кольору! Він — ну просто неймовірний…
Я-би рекомендував цей наплічник до використання у коротких подорожах, радіальних прогулянках, сходженнях на вершини, тощо. На жаль, він мало пристосований до використання в місті, через відсутність органайзера для дрібничок та захищеного відділення для електроніки.
P.S. і ось, що стало з сіткою спинки за час користування:
Нє, не огляд, скоріше відгук користувача на цікаву трейлову взувачку «Salomon Mantra II», яка дісталась мені майже випадково, була певним ризиком і «Была-не-была» з мого боку/
Легенда. Коли я починав свою навколотуристичну діяльність, то першим моїм туристичним взуттям були тактичні черевики «Tactical Research», і я був мега-впевнений, що крутіше бути не може просто нічого. Аж до першого свого походу)))) Після чого я прикупив легкі хайкінгові черевики «Karrimor», трохи згодом спробував важкі дво-рантові «Meindl», також пробував багато різних варіантів що зовсім не варті уваги, та, в решті-решт, зупинився на «Mammut Alto High GTX», які вважаю оптимальним вибором за параметрами «вага — надійність — комфорт — ціна» (*з того взуття, що було мною вживане).
Ідея спробувати кросівки з’являлась поступово — я довго придивлявся та слухав більш досвідчених камрадів, тож, певною мірою, це було зважене рішення. Деякий час я розношував кросівки по місту — находив/набігав близько 50 км по поверхням зі слідами асфальту, і отримав не найкращі враження від комфорту носіння, тож мало не зірвався. Але попри всі сумніви, і щоб не було «путєй отступлєнія» — я закинув в рюкзак кросівки, стрибнув у Крокси, і скоренько вибіг з дому, доки не передумав )))
Закладений виробниками потенціал починає розкриватися з першими кроками грунтовою дорогою — кроси просто не впізнати! Підйоми, спуски, траверси…. Каміння, сніжники та розлиті «по коліно» струмочки — того дня ми пробігли більше 30 км, і я не знайшов поверхні, з якою Мантра не впорались. Якщо кому цікаво — трек можу додати
Протектор працює на всі 100%, зчеплення відмінне. Для мене дуже показовим став другий день подорожі — це була радіалка на Кострич, з якої ми повертались лісовозною дорогою — я двічі поплив на стежці, але на той момент я заліз по кісточки у глину, так що не рахується)))) Місцями спуск був під дуже серйозним кутом, зі складною поверхнею — глина, каміння, пале листя.., та навідь натяку не було на те, що кросівки ковзуть.
Це кросівки, призначені для трейл-ранінгу, тож підошва жорстка, і вільно згинається лише під пальцями. Перепад між каблуком та стопою становить 10 мм (за офіцйними даними) — на ділі — зручна устілка, хороша колодка — ноги не втомлюються взагалі.
Трошки дивною для мене залишилась система шнуровки — з Quick Lace усе зрозуміло — вона працює на відмінно, і шнуровка майже не міняється, навідь на великих дистанціях. Але особисто мені хотілося-би ще одну точку кріплення шнуровки, ближче до носа кросівок — так нога трималася-б ще краще.Кросівки не мембранні, тож намочити їх можна запросто. Погані новини любителям натуральної шкіри та бавовняних підкладок — матеріали повністю синтетичні, але у тому є і плюси — після форсування кількох струмочків, глибиною від кісточок до колін, вже хвилин за 10-15 ноги сухі! (*В теплу погоду) Волога відводиться моментально і просто чудово!
Бруд до кросівок чіпляється дуже добре, тож я рекомендую не лінуватись і відчищати їх при першій-же можливості.
Якщо цікаво — я рекомендував-би ці кросівки для прогулянок і забігів попересіченій та гірській місцевості різної складності. Для умов міста — краще обрати дещо м’якшу модель… Враховуючи, що це не нова модель, ціни на них починаються від 1200 грн., так що можна знайти і дуже доступний варіант.
Are you sick of posting URLs in emails only to have it break when sent causing the recipient to have to cut and paste it back together? Then you've come to the right place. By entering in a URL in the text field below, we will create a tiny URL that will not break in email postings and never expires.
TinyURL used to be one of the top shortening choice in the past, and people still use it a lot today, however it does include a couple more characters compared to others like Bit.ly and Goo.gl. With TinyURL, you can actually customize the end letters and numbers as an option. For example, a shortened link may be: http://tinyurl.com/webtrends. This is a nice extra feature if branding is important to you or if you want to make your link easier to memorize.
Once this is on your toolbar, you'll be able to make a TinyURL at the click of a button. By clicking on the toolbar button, a TinyURL will be created for the page you are currently at.
This is compatible with most web browsers and platforms as long as your bookmarks or favorites allow javascript. The links toolbar may not be visible in all setups and in most browsers, you can enable it in the View->Toolbars menu of your web browser. You can also put it in your bookmarks instead of the links toolbar.
Dzień dobry w środę... Dzisiaj premiera pozycji że zdjęcia, a ja zapraszam na kilka słów o niej. #martwajesteśpiękna autorstwa #bellindabauer wydana przez @wydawnictwomuza Na tę książkę czekałam dość długo, i miałam naprawdę nadzieję, że od początku do końca utrzyma mnie w napięciu. I zastanawiam się co mam o niej napisać... Książkę czyta się szybko, styl autorki jest prosty i łatwy w odbiorze. Londynem wstrząsa seria morderstw. Sprawcy zależy na publiczności, a dziennikarka, która relacjonuje te zbrodnie, jest w stanie zrobić bardzo wiele aby wyprzedzić konkurencję. Morderstwa nie są jednak ukazane jako główny wątek powieści. Autorka skupiła się na ukazaniu kilku aspektów bardziej psychicznych. Ukazuje reakcje dziennikarki, pokazuje jak oglądalność motywuje, to na czym skupiają się dziennikarze. Bardzo spodobał mi się sposób pokazania relacji Eve z ojcem. Jej uczucia były takie bardzo prawdziwe. I to, co zdecydowała się zrobić na końcu. Choć w pewnym stopniu nie było to dla mnie zaskoczeniem, jednak odwaga jaką wykazała się Eve naprawdę mi zaimponowała. Zaraz po zamknięciu książki miałam uczucie jakby zawodu, brakło mi napięcia, utrzymania w niepewności, krwi i zbrodni. Jednak im dłużej myślę tym bardziej zauważam jej dobre strony i pewien przekaz. Pewnie znów nie przekazuję Wam w pełni tego o co mi chodzi... Taki już urok pisania recenzji bez szczegółowego planu, ale jeśli coś mi odnosnie tej książki przyjdzie jeszcze do głowy napiszę Wam w komentarzu. #recenzja #opinia #reviev #bookreview #myopinionon #wydawnictwomuza #thriller #book #ksiazkowyzawrotglowy #książka (at Poznan, Poland)
Post Human W.A.R im Test - Solide Strategie für wenig Geld
Post Human W.A.R im Test – Solide Strategie für wenig Geld
“Post Human W.A.R” ist ein rundenbasierter Strategie Titel aus dem Hause Studio Chahut und wird vom Indie-Publisher Playdius Entertainment vermarktet. An dem Spiel haben insgesamt sechs Entwickler gearbeitet, die ganze sechs Jahre an Entwicklungszeit benötigt haben. Am 03.Mai 2017 wurde der Titel über Steam im Early Access Status vermarktet und wurde am 14.Dezember 2017 als Vollversion…
Лес, птицы щебечут, где-то недалеко можно услышать топот копыт оленя Генри только проснулся, но по рации ему уже минут 5 кричит Делайла о посторонних в лесу. И Firewatch весь в этом. Почти весь, игра повествует о главном герое Генри, которого жизненные обстоятельства привели работать в национальном лесу Шошони наблюдателем на пожарной вышке. Для Генри начинается долгожданный период одиночества, который прерывается знакомством с начальником пожарной станции Делайлой. Вместе они находят общий язык и в итоге участвуют в детективной истории.
