День 4
21.10.2015
Болотосипед:)
Всю дорогу до Бершаді то йшов дощ, то припинявся. В момент фото на в’їзді знову почався неслабенький.
Тулю на заправку. Хот-дог та гаряча кава i далi в дорогу.
В цей день паровоз поїхав на Рудницю i була iдея перехопити його на ст. Бершадь, коли вiн буде вертатися. Але потiм я дiзнався, що вiн буде вертатися не по звичайному розкладу, а аж пiзно ввечерi або навiть вночi.
Вирушаю в Гайворон новою дорогою через лiси.
А тепер уявiть (не мав можливостi особливо фотографувати через час та вiдсутнiсть штативу) - осiннiй лiс, стара дорога з брукiвки, сутiнки та туман... Неймовiрно красиво i трошки моторошно. Передi мною, за метрiв двiстi, перебiгає дорогу велика тварина... стрьомненько, бо так i не зрозумiв яка)
Стає вже зовсiм темно. Достатньо крутий пiдйом в метрiв п'ятдесят. Починається село посеред лiсу (Поташня). Туман посилюється. Темний силует церкви
... Розумiю, що пропустив свiй поворот. Але ж як я його не побачив? Вертаюся.
Крейзi спуск по розбитiй брукiвцi. В самому низу, бiля струмка в деревах, i заховалось те, що на картах вiдмiчене, як дорога. На дiлi це було щось мiж дорогою та стежкою. Так часто буває з лiсовими дорогами.
Хащi, слизько - максимум концентрацiї, щоб не розкластися або не вклеїтись в якесь дерево) Бо й допомогти не буде кому - зв'язку в лiсi нема)
Дуже багато болота. Але за лiсом, на початку села Мала Кирiївка, воно налипає настiльки, що колеса просто перестають обертатися) Закинутi та розваленi хати на околицi. Тягну-несу вел до першої "живої" хати, бiля якої висить лiхтар на стовбi. Вичищаю болото, щоб можна було далi їхати.
Далi дорога була бiльш-менш, мiсцями навiть непоганий асфальт. Лише один вiдрiзок вiд Осiївки до Солгутового, де почалась польова дорога, теж трохи покарав)
По приїзду в Гайворон заходжу, брудний, як чорт, в "АТБ" та беру пляшечку або двi темного пива - маю право :)
areudirty
origamiaround
gummygunk
romaincrisis